27 травня видатному майстру історичного роману Романові Іваничуку виповнилось 85 років. Завідувач відділу краєзнавчої літератури Раїса Грушецька провела літературну годину «Майстер історичного роману», під час якої розповіла присутнім про життєвий і творчий шлях письменника Роман Іванович Іваничук народився 27 травня 1929 в селі Трач (тепер Косівського району Івано-Франківської області України) в сім’ї учителя. Навчався у початковій школі в с. Трач, від 1942 року в Коломийській гімназії, перетвореній у Коломийську СШ № 1, яку закінчив у 1947 р. Вступив на геологічний факультет Львівського університету, але покинув, оскільки прагнув здобути філологічну освіту. У 1948 р. знову вступив до Львівського університету на українську філологію, але через те, що не хотів йти до комсомолу і на свята ходив у вишиванці, на нього був написаний донос і в 1949 р. Романа Іваничука виключили з університету за «антирадянську діяльність». Відслужив 3 роки в армії (в Азербайджані) і в 1953 р. поновився у Львівському університеті, який закінчив у 1957 році. Поїхав працювати учителем української мови і літератури у селище Щирець Львівської області. Там продовжив писати, вступив до Спілки письменників УРСР. В літературі вважав своїми учителями Василя Стефаника,Михайла Коцюбинського та Ірину Вільде, також у ранній період творчості перебував під великим впливом творів Івана Керницького.
У 1958 р. вийшла друком перша збірка новел «Прут несе кригу», яка принесла йому визнання. У 1961 році переїхав до Львова, від 1963 працював редактором у відділі прози журналу «Жовтень» (від 1990 р. – «Дзвін»).
У 1968 р. вийшов друком роман «Мальви» на історичну тематику з часів Хмельниччини. Роман Іваничук – автор більш двадцяти романів: За самовіддане служіння Україні, значний особистий внесок у духовне відродження Української держави, плідну літературну і громадську діяльність має звання Герой України з врученням ордена Держави (16 січня 2009), нагороджений Орденом «За заслуги» II ст. (29 вересня 2006), Орденом «За заслуги» III ст. (8 грудня 1998), відзнакою Президента України — ювілейною медаллю «20 років незалежності України» (19 серпня 2011), удостоєний [5] Державної преміії УРСР ім. Т. Г. Шевченка (1985), є лауреатом Літературної премії ім. А. Головка (1979), премії ім. І. Мазепи (1999).