Ігор Фріс: 9 травня це День Перемоги добра над злом


У моєї бабусі в Самборі в цей день на столі горіла свічка. Вона запалювала її щосуботи і в День Перемоги. Це була свічка пам'яті. Світлої пам'яті. Я не пригадую щоб вони з дідусем ходили на мітинги 9 травня чи слухали промови про велику перемогу радянського народу. Для них ця Перемога була великою - вона була страшною, нелюдською але великою.

У цей день треба розповісти людям правду про антигітлерівську коаліцію, яка дружно допомагала Гітлеру винищувати мій народ. Про Черчілля, що відмовився бомбити Треблінку. Адже всього-навсього невеличка вузькоколійка , по якій йшли страшні ешелони ... І смертельний конвеєр можна було зупинити. Про кривавого Жукова, який загубив мільйони в ім'я власної слави, якого потрібно проклялясти всенародно. Про братів - французів , які прославляли свій Опір і відправляли в німецький концтабір на південь французьких євреїв. Про те, що творилося в Польщі. Про Варшавське гетто.

Про Муссоліні і Франко, які не видали євреїв своєму союзнику Гітлеру. Про подвиг датського та болгарського монархів. Про кожного з фронтових товаришів мого дідуся, загиблих при форсуванні Дніпра про ВСІХ рідних мого дідуся які згоріли в Освенцимі. І ще про тисячі загиблих в гетто, в евакуації, в Бабиному Яру, в окопах, в танках, в атаках, коли одна рушниця на двох ...

Маленькій я дуже любив День Перемоги. Дивився парад по телевізору на Червоній площі о 9-й ранку та на Хрещатику о 10-й. Грався медалями дідуся "За відвагу", "За оборону Сталінграду". Всі вітали його з святом.

У цей день ми всі дякували Б- га за те, що дідусь повернувся живим а бабуся вижила в гетто а другий дідусь чудом не попав з решткою сім'ї до Освенцима. Я виріс на оповіданнях маминого тата, мого дідуся Еліка про війну. Він розповідав, що був танкістом. На його шії, пам'ятаю як зараз, сонечко - знак від осколка німецького снаряду.

Я не знав, що пройдуть роки і в цей день багато людей буде плакати. Не знав, що не вмію прощати. Не знав, що до горла буде підкочувати нудота при звуках німецької мови. Не знав про хлопців з УПА, що боронили свій край, гинули і продовжують гинути за свободу моєї Батьківщини.

Не знав що мій дідусь був простим кравцем на фронті, а не танкістом. Але знав і точно знаю що 9 травня це День Перемоги добра над злом. День повернення світу з пекла. І про це треба пам'ятати....
І на останок. 9 травня 1945 року народився тато моєї дружини. І тому це свято в моїй сім'ї набуло ще одного значення. Значення того, що навіть під час війни є любов і життя триває....

Ігор Фріс 



9 Травня 2014 p.
©http://briz.if.ua/