2 травня – Свято Живи.
За повір’ями, Богиня Жива перетворюється в зозулю і починає пророкувати (кувати) довгі літа Життя. Солов’їний Великдень (прилітають соловейки). Моляться про довголіття та здоров’я.
Галина Лозко "Коло Свароже: відродження традицій". - К.: Укр.письменник, 2005. - 222 с.
* * *
Жива (Живана, Siwa) — західнослов'янська богиня у землях полабів, яка, згідно з деякими інтерпретаціями втілює життєву силу, протистоїть міфологічним втіленням смерті, а також відповідає за циклічні зміни в природі. Подекуди, її ім'я трактують як «та, що дає життя».
Живі насамперед поклонялися молоді дівчата та жінки, які на початку травня (літа) приносили їй жертви у вигляді вінків з квітів, мед, зерно, молоко, та просили про кохання, вдалий шлюб і благополуччя. Втіленням Живи вважалася зозуля — до цієї птахи було особливо шанобливе ставлення, до її кування дослухалися і таким чином дізнавалися про майбутнє.
Згадки про Живу можна зустріти у західних та південних слов'ян, її культ був широко розповсюджений в дохристиянський період. Першу письмову згадку про Живу (Siwa) знаходимо в «Слов'янській хроніці» Гельмольда (Німеччина, ХІІ ст.). Про божество Zywye згадується в середньовічній польській хроніці, де сказано, що на початку літа люди приходили до храму на горі Живець, приносили жертви та просили у Живє здоров'я та довгого життя; на Балканах також зустрічаємо письмові згадки про богиню на ім'я Siwa.
Живу, окрім того, що вона є богинею життя, у різних слов'янських племенах вважали також життєдайною силою для рослин і тварин, богинею зцілення, що має силу пробуджувати до життя; богинею річного сільськогосподарського циклу, врожаю та достатку. Вона також часто асоціювалася із землею, тому землероби слов'яни шанували її особливо високо.
У східно-слов'янському пантеоні Живу часом асоціюють з дочкою богині Мокоші, проявом Лади або супутницею Велеса. Вважається також, що Жива, разом із богинями Мокошою та Мореною, є втіленням життєвого циклу жінки — дівчинки, матері та бабусі. Аналогічні тріо знаходимо в давньогрецькому пантеоні — це богині Деметра, Персефона і Геката, та в індуїзмі — Сарасваті, Лакшмі, Парваті.