Достатня вологість грунту та добра погода цьому сприяли. Проблема в іншому: селяни мають дуже багато продовольчої картоплі, яку ніде збути.Але здебільшого ця продукція не відповідає стандартам якості, які мають великі сільгосппідприємства і компанії та вимагають споживачі. Немає однорідних партій, сортів, розмірів, а також заготівельно-збутових кооперативів, що є значною перешкодою для реалізації виробленого.
Торік, за даними проекту USAIDАгроінвест, в Україні зібрано двадцять мільйонів тонн картоплі. Населення споживає не більше чотирьох мільйонів, ще трохи згодовується домашнім тваринам та птиці, а решта куди дівається: в'яне-гниє в ямах та підвалах, і це тоді, коли сусідня Росія веде перемовини з Індією та Єгиптом щодо промислової заготівлі картоплі. Тому головне завдання — сформувати ланцюг для виходу на гуртові ринки. На Прикарпатті є лише 32 заготівельно-збутових кооперативи, а от у Франції, скажімо, 13300. В Україні лише два відсотки сільгосппродукції вироблено заготівельно-збутовими кооперативами, а у Франції (прирівненою за територією до нашої країни) — на вісімдесят мільярдів гривень.
Особливості українського селянства в тому, зауважила менеджер із комунікацій та освітніх кампаній проекту USAIDАгроінвест Марина Зарицька, що сімдесят відсотків землевласників — пенсіонери, які не знають, як раціонально не лише розпорядитися вирощеним, але й малокомпетентні в будь-яких земельних питаннях. Упродовж минулого та на початку цього року в селах Прикарпаття за ініціативи облдержадміністрації проводилися збори громад, на яких спеціалісти управлінь агропромислового розвитку та земельних ресурсів вели роз’яснювальну реформу в розрізі розглядузаконопроекту “Про ринок земель”. Долучаються до просвітницької роботи й неурядові організації. Юрист проекту USAIDПавло Кулінич розповів на тренінгу для журналістів Івано-франківської, Львівської та Чернівецької областей, що його реалізація в Україні співпала з розглядом законопроекту “Про ринок земель”, що сприяє розумінню селянами своїх прав на землю, вмінню продумано розпоряджатися своєю власністю як запорукою власного добробуту, своїх родин і держави загалом.
Цікавим у цьому розрізі був виступ заступника директора відомого львівського гуртового ринку "Шувар" Клавдії Гордієнко про співпрацю з сільськими радами, товаровиробниками. Укладення угод із ними передбачає, між іншим, створення майданчика, де аграрії безпосередньо зустрічаються із покупцями. Можливе спілкування чекрез веб-камеру щодо коригування ціни тощо. Товаровиробники можуть користуватися овочесховищами цього гуртового ринку в очікуванні вигідних умов продажу , лінією з пакування власної продукції зі своїм логотипом тощо. Реалізується проект "Від родини — до родини". На запитання, чи можуть і городенківські аграрії скористатися послугами цього гуртового ринку, Клавдія Гордієнко відповіла ствердно, адже працюють із товаровиробниками з Тернопільщини. Інформацію можна отримати на сайті "Шувару" чи за телефоном , але, зрозуміло, що аграріям буде вигідно поставляти продукцію великими партіями, для цього можна скооперуватися кільком товаровиробникам, існують і різні логістичні схеми доставки товарів.
Цікаво — про землю
· Громадянин України безоплатно може отримати у власність шість земельних ділянок: присадибну, для ведення особистого селянського господарства, садівництва, дачного та гаражного будівництва, земельну частку (пай).
· Юридичні особи України можуть набувати у власність земельні ділянки для створення заповідників, але тільки деградовані та малопродуктивні землі сільськогосподарського призначення.
· Власники земельних ділянок мають право самостійно знімати, переносити чи продавати грунтвий покрив ділянок, наданих громадянам у власність для житлового, дачного та гаражного будівництва.