Порядок оплати праці у святкові, неробочі та вихідні дні


Законодавство України обмежує випадки проведення робіт у святкові та неробочі дні.Перелік таких днів визначений статтею 73 КЗпП.Згідно з цим переліком встановлено такі святкові дні:1 січня-Новий рік;7 січня- Різдво Христове;8 березня-Міжнародний жіночий день;1 і 2 травня-День міжнародної солідарності трудящих;9 травня-День Перемоги;28 червня-День Конституції України;24 серпня-День незалежності України.

Згідно з частиною другою статті 73 КЗпП робота також не проводиться в дні релігійних свят: 7 січня-Різдво Христове;один день (неділя)- Пасха (Великодень); один день (неділя)-Трійця.

Запровадження терміну «неробочі дні» зумовлене нормою статті 35 Конституції України,згідно з якою церква та релігійні організації в Україні є відокремленими від держави і жодна релігія не може бути визнана державою як обов’язкова.А оскільки для представників інших (неправославних)конфесій,зареєстрованих в Україні, 7 січня-Різдво Христове, Пасха (Великодень) і Трійця не є святковими днями відповідно до віросповідання, то в цілому по Україні ці три дні визначені як неробочі.

Оплата праці у святкові та неробочі дні здійснюється в підвищеному розмірі відповідно до статті 107 КЗпП, а саме:

- відрядникам-за подвійними розцінками;

- працівникам, праця яких оплачується за годинними або денними ставками,- в розмірі подвійної годинної (денної) ставки;

- працівникам,які одержують місячні оклади,-в розмірі одинарної годинної (денної) ставки понад оклад,якщо робота у святковий і неробочий день провадилась у межах місячної норми робочого часу, і в розмірі подвійної годинної (денної) ставки понад оклад, якщо робота провадилась понад місячну норму.

Розмір додаткової оплати праці працівникам,яким установленні місячні оклади,розраховують шляхом ділення місячного окладу на встановлену норму робочого часу на підприємстві для відповідних категорій працівників та множенням частки від ділення на фактично відпрацьовані години у святковий чи неробочий день.При цьому для працівників,які працювали у святкові та неробочі дні понад установлену норму робочого часу,зазначена частка від ділення подвоюється.

Слід зазначити,що компенсація (заміна) підвищеної оплати за роботу у святкові та неробочі дні наданням іншого дня відпочинку законодавством не передбачена.

У разі підсумкового обліку робочого часу робота у святкові та неробочі дні за графіком включається в норму за обліковий період,установлену на підприємстві. Години роботи,що перевищують цю норму,вважаються наурочними і оплачуються в подвійному розмірі.Тому під час підрахунку наурочних годин у випадку підсумкового обліку робочого часу робота у святкові і неробочі дні,проведена понад установлену на підприємстві норму.



18 Квітня 2014 p.
©http://briz.if.ua/