Кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.
Кожен має право вільно збирати, зберігати,
використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб – на свій вибір.
(Стаття 34 Конституції України)
Правове забезпечення охорони прав і свобод людини і громадянина, власності, громадського порядку та громадської безпеки, довкілля, конституційного устрою України від злочинних посягань, забезпечення миру і безпеки людства, а також запобігання злочинам, є завданням Кримінального кодексу України.
Для здійснення цього завдання Кримінальний Кодекс визначає, які суспільно небезпечні діяння є злочинами та які покарання застосовуються до осіб, що їх вчинили.
Нормами Особливої частини Кримінального Кодексу забезпечується встановлена національним законодавством України заборона будь-якого незаконного насильства (в тому числі за професійною ознакою).
Зокрема, в розділах ІІ, ІІІ та ІV Особливої частини Кримінального Кодексу передбачено відповідальність за злочини проти життя та здоров’я особи (статті 115-145), волі, честі та гідності особи (статті 146-151), статевої свободи та статевої недоторканості особи (статті 152-156).
Окремо частиною першою статті 171 Кримінального Кодексу встановлено відповідальність за умисне перешкоджання законній професійній діяльності журналістів. Таке діяння карається штрафом до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років.
У свою чергу, згідно з частиною другою цієї статті Кримінального Кодексу, злочином визнається переслідування журналіста за виконання професійних обов’язків, за критику, здійснюване службовою особою або групою осіб за попередньою змовою, за яке передбачено покарання у виді штрафу до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеження волі на строк до п’яти років, або позбавлення права обіймати певні посади на строк до трьох років.
Використано матеріали Мністерства юстиції України.