В його погляді – нескорений дух і незламна воля. Він ніколи не міняв рідну Україну на чужинські країни, хоча саме в еміграції міг жити у великих достатках і славі, будучи обдарованим від Бога найвищим талантом художника і поета. Але він карався, мучився, та не зраджував поневолений рідний народ.
І хай святяться руки тих мистців, які увічнюють образ Шевченка в образотворчому і вжитково-оздоблювальному мистецтві. Виставка саме таких творів, присвячених 200-річчю від дня народження нашого національного поета, і експонується у трьох невеликих залах Косівської філії Коломийського національного музею народного мистецтва Гуцульщини та Покуття імені Йосафата Кобринського.
З неповагою на зрадників, бо вони “…раби, подножки, грязь Москви», зате із вдячністю на національно свідомих українців, дивиться нескорений Тарас із витканого його портрета на великому гобелені Дарії Приймак, пластично-рельєфних портретів на різьблених тарелях Івана Смолянця, Богдана Ходана, Степана Стефурака, Миколи Стринадюка, рисункового - Василя Бойчука, живописних 19032014001- Анатолія Калитка і Миколи Павелка, вишиваного - Оксани Коваленко, барельєфного (техніка ліпки) Івана Андрійканича.
Твори решти авторів присвячені поетичній творчості Тараса Шевченка. Серед них – і ткані верети та рушники славної пам’яті лауреата Шевченківської премії Ганни Василащук із Шешорів та творчі роботи з художньої різьби на дереві заслуженого майстра народної творчості України Василя Тонюка.
Завідувач Косівської філії Коломийського національного музею народного мистецтва Гуцульщини та Покуття імені Йосафата Кобринського Любов Ілюк на нещодавньому відкритті згаданої ювілейної шевченківської виставки відзначила, що її організаторами є Косівська регіональна організація Національної спілки художників України на чолі з Іваном Кочержуком і Косівський інститут прикладного та декоративного мистецтва Львівської національної академії мистецтв, директор якого Святослав Мартинюк, щиро подякувала викладачам інституту і училища при ньому, членам регіональної організації НСХУ, які представили свої творчі роботи на цю виставку. Зокрема: Парасці Борук, Уляні Шкром’юк, Оксані Бейсюк, Ірині Серьогіній, Валентині Джуранюк, Марії Корнелюк-Гривінській, Андрієві Кознюку, Дзвениславі Гривінській, Марії Гринюк, Василеві Дутці, МиколІ Мегединюку, Мирославу Радишу, Вікторові Білому, Йосипу і Дмитру Приймакам, Оксані Гордійчук, Романові Книшуку, Іванові та Михайлові Кіщукам, Сергієві Гнатчуку, Юрієві Ходану, Інні Троїцькій, Олександрі Пійлюк, Галині Крицкалюк, Марині Коваленко, Олександрі Пійлюк та іншим.
19032014003 На її відкритті було висловлено ряд цікавих задумів. Іван Кочержук запропонував організувати окрему виставку молодих мистців Косівщини на тему Шевченкіани. Доцент інституту Йосип Приймак вів мову про створення експозиції творчих робіт сучасних художників та художників УПА на Шевченківську тематику у графіці і екслібрисі. Завідувач відділу фондів Косівської філії Юрій Джуранюк сам показав приклад у реалізації свого задуму – із власної колекції продемонстрував більше десятка «Кобзарів» різних періодів виходу у світ, а також видання із мистецькими творами Шевченка та про нього. З найновішим виданням «Кобзаря» учасників відкриття виставки ознайомив Святослав Мартинюк.
Виставка триває. Доцільно, дуже доцільно, щоб її відвідали школярі, працівники установ і організацій району. Щоб повели щиру розмову із увічненим у мистецьких творах генієм нашого народу, пройнялись його волелюбним духом, що так важливо у цей тривожний час московської військової агресії.