Всі напрацьовані матеріали за фактами корупційних діянь будуть передані до Генеральної прокуратури та Міністерства внутрішніх справ. Про це заявив Міністр юстиції України Павло Петренко.
«Попередня перевірка Державної виконавчої служби та Державної реєстраційної служби на предмет корупційних порушень показала: хабарництво у цих системах має масовий характер. Саме тому була створена робоча група для проведення антикорупційної перевірки. За її результатами ми вживатимемо жорскі заходи», - зазначив він.
Міністр наголосив, що хабарництво завжди включає двох суб’єктів відносин: того, хто бере, та того, хто дає. Тому Міністерство юстиції звертається до громадян з проханням не давати жодних хабарів та бойкотувати подібні вимоги співробітників ДВС та ДРС.
"Спільно з громадянами ми зможемо виявити максимальну кількість фактів хабарництва та притягнути всіх винних чиновників до відповідальності», - підкреслив Міністр.
Він нагадав, що у Державній виконавчій службі України працює «Лінія довіри» щодо питань корупційних проявів у діяльності посадових осіб цього органу - за номером (044) 486-66-54. Окрім того, інформацію про випадки корупції у ДВС та ДРС можна надіслати на електронну адресу hotline@minjust.gov.ua.
Міністр юстиції підкреслив, що буде особисто слідкувати за звітами «Лінії довіри». «Це питання заслуговує особливої уваги, адже корупція – це хвороба, яку необхідно не тільки лікувати, але проводити профілактичні дії», - резюмував Павло Петренко.
Окрім того, за допомогою у проведенні зазначеної перевірки міністерство має намір звернутися до глави Антикорупційного бюро Тетяни Чорновіл.
За даними попереднього аудиту, зловживання в органах Державної виконавчої служби України проводилися за наступними схемами:
1. Протиправне звільнення боржників від сплати в дохід держави виконавчого збору в розмірі 10% від суми стягнення боргу шляхом фальсифікації документів щодо:
- відсутності у боржника майна, на яке може бути звернено стягнення;
- нібито сплати суми боргу в термін, наданий для самостійного виконання.
2. Реалізація арештованого майна у змові зі спеціалізованою торгівельною організацією за значно заниженою вартістю, використовуючи різні протиправні схеми;
3. Реалізація конфіскованого майна у змові зі спеціалізованою торгівельною організацією за значно заниженою вартістю (фальсифікація розкомплектування конфіскованих транспортних засобів з подальшою протиправною реалізацією під виглядом комплектуючих частин за цінами у десятки разів нижчими фактичної ринкової вартості);
4. Значна фальсифікація документів (актів, довідок, тощо) щодо відсутності у боржника майна, на яке може бути звернуто стягнення;
5. Внесення недостовірних відомостей до Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень щодо дати винесення основних документів виконавчого провадження, з метою забезпечення боржнику умов для ухилення від примусового виконання рішень суду;
6. Умисне незняття арешту з майна боржників за наявності документів про фактичне виконання рішення суду з метою отримання хабара;
7. Протиправна бездіяльність в частині умисного ненакладення арештів на майно (рухоме/нерухоме) боржника та його кошти з метою забезпечення останньому умови для «своєчасного» виведення активів та ухилення від примусового виконання рішення суду;
8. Умисне допущення «помилок» в банківських реквізитах боржника при накладенні арештів на його рахунки, та, як наслідок, відмова банківських установ щодо арешту таких рахунків;
Умисне допущення «помилок» в банківських реквізитах боржника при накладенні арештів на його рахунки, та, як наслідок, відмова банківських установ щодо арешту таких рахунків;
9. Протиправне використання фальсифікованих даних (ксерокопій платіжних документів, інших платіжних документів, що не мають відношення до конкретного виконавчого провадження боржників) щодо нібито фактичного виконання рішень судів зі сплати боргу при фактичному невиконанні відповідних рішень. Широко використовується по виконавчим провадженням щодо стягнення штрафів з громадян на користь держави (переважно штрафів ДАІ);
10. Умисне, за попередньо змовою з більшістю страхових компаній (боржниками за виконавчими провадженнями) ненакладення арештів на їх кошти в банківських установах;
11. Корупційне використання положень ст. 25 ЗУ «Про виконавче провадження» в частині права державного виконавця на накладення, або не накладення арешту на майно боржника при відкритті виконавчого провадження. Використовується в залежності від «наданих пропозицій» від боржника або стягувача;
12. Корупційне використання положень ст. 26 «Про виконавче провадження» в частині можливості відмови у відкритті виконавчого провадження за будь-яким виконавчим документом. Використовується переважно за попередньо змовою з потенційним боржником до подачі виконавчого документа стягувачем.