12 березня відбулась презентація візуалізації стилю Івано-Франківська. Нові можливі логотипи обласного центру Прикарпаття можна переглянути тут.
"Відгуки дуже різні, багато несприйняття - це нормально, по інакшому не буває, - ділиться своїми враженнями ініціатор візуалізації ресторатор Юрій Филюк, - Тим не менш хочу всіх заспокоїти - ви ж маєте прекрасно розуміти, що ніхто нікого ні до чого не зможе змусити. Люди ніколи не будуть використовувати те, що їм не подобається, навіть якщо воно буде формалізовано. Зі свого боку хочу сказати, що результатами і презентацію повністю задоволений, а також хочу подякувати всім людям, які до цього долучались, працювали безпосередньо над проектом і чесно виконали всі задекларовані задачі".
Перші обговорення ідей з розробки нового візуального стилю Івано-Франківська розпочались ще минулої осені. З того часу було створено ініціативну групу проекту, зібрано кошти, обмірковано десятки міських образів та символів. Розробкою візуального стилю займалась аґенція Aimbulance, а захищає нову айдентику її керуючий партнер — Роман Гавриш.
Ще на першій громадській зустрічі Гавриш наголосив: «Завдання логотипа — зробити місто впізнаваним і допомогти йому вирізнитись з-поміж інших. Вдалий логотип стає символом і для мешканців, і для туристів. Фактично, він виконує функцію герба, який часто є малопривабливим з точки зору "продажу"».
На сторінці обговорення візуального стилю Івано-Франківська міську ініціативу пояснюють так: «Візуальний стиль — це система візуальних знаків та правил, яка створює унікальний образ міста. Міста сьогодні переживають нову епоху візуальної ідентифікації, і поряд зі старовинними гербами починають з’являтись так звані «туристичні логотипи». Перед стилем міста стоять задачі не тільки ідентифікації, але й привабливості та зрозумілості для відвідувачів». Додатково надихав на розробку той факт, що ініціатива створення власного візуального стилю йшла від громади та власників бізнесу.
Не менш важливим за розробку логотипу та загальної айдентики став пошук єдиного принципу організації навігаційних та інформативних вказівників, вивісок тощо. Автор блогу про міське середовище «Назовні» цікаву публікацію про фірменшильди підсумовує так: «Неконтрольоване розміщення вивісок спотворює місто, чинить шкоду як мешканцям, так і підприємцям. Боротися з цим можна і потрібно, створюючи правила розміщення вивісок і айдентику окремо взятих будинків, насамперед — пам’яток архітектури. Така практика приносить користь і є виправданою інвестицією будь-якого міста».
Елементи візуального стилю, які було розроблено:
- логотип міста для обох назв (Івано-Франківськ, Станиславів);
- фірмовий шрифт;
- система навігації міста (навігаційний стенд і вказівники);
- дизайн вуличних табличок;
- навігаційні піктограми для різних частин міста;
- вивіски для комерційних будівель;
- правила розміщення для інформаційно-рекламних конструкцій.
На етапі перших обговорень символу міста з громадою найчастіше згадувались ратуша, бастіон, мармулядова пожежа, ворота в Карпати, фестиваль ковалів, Потоцькі, галка, Іван Франко, Довбуш та Бандера. Зважаючи на динамічну історію Івано-Франківська, розробники візуального стилю вважали, що не мають права робити символом лише Ратушу і центр. Вони прагнули об’єднати їх із іншим знайденим ними символом.
У презентації вибір символів пояснюють так: "Новий візуальний стиль Івано-Франківська «Як знайти символ, що уособить трьохсотрічну історію, сформовану різними володарями, націями та імперіями? Що спільного у польських, автрійських та радянських правителів? Що об’єднує польського дворянина Потоцького, поета і бунтаря Івана Франка та місцевого Робін Гуда Олексу Довбуша? Інтригуюче минуле Івано-Франківська саме наштовхувало нас на рішення. Адже мав бути хоча б один надійний свідок усіх цих подій. Після кількох тижнів досліджень ми його знайшли. Український селянин. Простий, скромний, працьовитий. Він був із містом у найважчі часи. А його вишита сорочка крізь століття майорить неофіційним прапором Франківська".
Це було осяяння. Візуально яскрава, стовідсотково українська вишивка — образ добре впізнаваний в усьому світі — легко поставала в уяві привабливою емблемою… Власне, для будь-якого українського міста.
Для Івано-Франківська її було замало. Ми потребували унікального сенсового наповнення. І ми знайшли його в топографії, а саме — у Ратуші — найпомітнішому візуальному та метафоричному знакові міста.»
Так Ратуша стала частиною орнаменту, простою метафорою постійної української присутності в Івано-Франківську, а вишита сорочка селянина — його неофіційним прапором.
Символ Ратуші став чудовою метафорою. Та все ж айдентика мала бути більш наповненою. Щоб збагатити візуалізацію, було створено 4 візерунки. Кожен з них символізує той напрямок, розвитку якого могла б сприяти міська влада: багата історія, захоплююча дух природа, вражаюча етнографічна спадщина та сучасне мистецтво і література.