Знову стіни Карітасу наповнилися дзвінким співом української колядки. Працівники проекту «Клуб людей похилого віку «Надвечір»організували свято роз коляди для членів товариства політв’язнів та репресованих.
Здавалось недавно ще всі святкували Різдво, а вже нині наші почесні гості зібралися відпровадити зимові свята, а також поспілкуватися та поділитися радістю чи може печаллю.
Зустріч почалася з відправи панахиди за упокій померлих побратимів по духу, колишніх членів товариства. У церкві Успіня Пресвятої Богородиці с. Крихітці о. Любомир Стефанишин та отець-диякон Микола Мазурик спільно з товариством висловили щирі молитви за душі їхніх товаришів, які, на жаль відійшли у вічність, але залишили чималий слід в історії нашого краю та і держави в цілому.
Після панахиди зустріч продовжилася в Карітасі. Тут наші сивочолі друзі співали веселих різдвяних колядок, згадували далеке минуле, як приходилось святкувати Свят Вечір та Різдво далеко на чужині, в холодному Сибірі, Казахстані…. .Та навіть там, далеко від рідного дому, вони не зраджували своїй Україні, берегли в душі найдорожчі спогади про неї, про рідних, яких залишили одних, напризволяще, та твердо вірили , що настане той день, коли їхні ноги ступатимуть по рідній землі, уста говоритимуть рідною мовою і співатимуть народних пісень.
Їхні мрії здійснились. Хоча деякі долі скалічені, та все одно в очах горить вогонь віри і надії, крізь сльози радості з’являється посмішка.
Весело було нашим гостям за святковим столом. У дружньому товаристві, під спів колядок та пісень скоро проминув час .Всі розійшлися по домівках, але кожен забрав з собою гарний настрій та оптимізм.
Захід відбувся в рамках проекту «Клуб людей похилого віку «Надвечір» за фінансової підтримки німецького фонду «Пам’ять. Відповідальність. Майбутнє».