Санепідемслужба попереджає про збільшення захворюваності на лептоспіроз


По Україні зареєстровано за зимово-весняний період 2011-2012 років 37 випадків захворювань на лептоспіроз, епідемічна ситуація погіршилася, оскільки захворювань збільшилося в 1,5 рази. За зимово-весняний період 2012-2013 років зареєстровано 56 випадків захворювань на лептоспіроз.
В 2013 році в нашій області кількість захворювань людей на лептоспіроз збільшилась у порівнянні з 2012 роком на 66,6%. Випадки зареєстровані:
- по два випадки у Коломийському, Надвірнянському, Тисменицькому районах;
- по одному випадку у Галицькому, Долинському районах та м.Івано- Франківську.

Лептоспіроз - гостра інфекційна хвороба з групи зоонозів, що перебігає з горянкою, загальною інтоксикацією, ураженням нирок, печінки, серцево-судинної та нервової систем, геморагічним синдромом. В Україні він реєструється в усіх областях, причому зберігається тенденція до подальшого зростання захворюваності.

Хворобу спричинюють патогенні лептоспіри, яких за антигенною структурою налічується понад 200 серологічних варіантів.
Лептоспіри стійкі до дії низьких температур ( добре зберігаються в замороженому стані) тривало виживають у воді, однак дуже чутливі до висушування, сонячного проміння, високої температури, кислот, препаратів хлору.

Лептоспіроз вважається найбільш поширеним зоонозам у світі. Він зустрічається на всіх континентах.

Джерелами інфекції є різні тварини ( лісова миша, полівка, водяні щури, землерийки, собаки, свині, велика рогата худоба та інші). Людина хвора на лептоспіроз, джерелом інфекції не є. Передача інфекції у тварин відбувається через воду і корм. Зараження людини найчастіше відбувається при контакті шкіри і слизових оболонок з водою, забрудненою виділеннями тварин. Має значення контакт з вологим грунтом, а також при забої заражених тварин, обробленні м'яса а також при вживанні деяких продуктів ( молоко), забруднених виділеннями інфікованих гризунів. Захворювання часто мають професійний характер. Частіше хворіють дератизатори, особи, які працюють на заболочених луках , працівники тваринницьких ферм, боєнь, доярки, пастухи і ветеринари.

Воротами інфекції частіше є шкіра. Для проникнення лепто спір досить найменших порушень цілості шкіри. Збудник може проникати також через слизові оболонки органів травлення і кон’юнктиву очей. На місці воріт інфекції ніяких запальних змін (первинного афекту ) при цьому не виникає. Тривалість інкубаційного періоду від 4 до 14 днів.

Початок захворювання часто раптовий ( хворі можуть зазначити навіть годину), з трясучим ознобом, гарячкою ( підвищення температури тіла до 40°С і вище), вираженими симптомами інтоксикації: загальною слабкістю, сильним головним болем, запамороченням, нудотою, блюванням, можливі збудження, марення, непритомний стан. Для лептоспірозу характерні міалгії, що тривають 8-10 діб, особливо в литкових м’язах, стегнах, попереку, дещо рідше виникають у м'язах спини, грудей, живота як під час рухів так і під час спокою.

При встановленні діагнозу лептоспірозу обов'язкова госпіталізація в інфекційне відділення.

Профілактика та заходи в осередку.

Необхідні дератизаційні заходи, охорона джерел водопостачання і продуктів харчування від забруднення виділеннями гризунів; заборона вживання води з відкритих водойм; використання захисного одягу під час робіт у несприятливих умовах, догляду за хворими тваринами; проведення ветеринарно-санітарних і меліоративних робіт.

В епідемічному осередку роблять заключну дезінфекцію, дератизацію; проводять лабораторне обстеження хворих із гарячкою і тих , хто перехворів протягом останнього місяця. Здійснюють термічну обробку продуктів тваринного походження, води.



19 Лютого 2014 p.
©http://briz.if.ua/