На вас чекають презентація нового роману В. Єшкілєва «Усі кути трикутника» та спілкування з автором віч-на-віч.
Головний герой роману — зовсім юний Григорій Сковорода, якого вабили мандри з їх пригодами, містичні вчення, таємні знання. Подорожуючи Австрією та Італією, він потрапив у вир карколомних подій, що змінили політичну карту Європи напередодні Семирічної війни. Тоді він ще не був письменником, ніхто не знав його як філософа. Однак імовірна його причетність до однієї з масонських лож.
Володимир Єшкілєв пропонує не життєпис, а художній роман, в основі якого — пригода. І цього разу він не зраджує собі в намаганні по-своєму роздивитися малодосліджені сторінки української історії. Пригода об’єднує зображені в романі події, що належать і теперішньому часу.
Уривки з неопублікованого нового роману під робочою назвою «Андрогін» з’являлися в інтернеті. Сам автор говорить про нього так: «Я за своїм світовідчуттям — гностик. Що стосується ретроспективи специфічного українського гностицизму, то тут бачимо чи не одиноку постать Григорія Сковороди. Його учні всі як один стали масонами, але продовжити сковородинська «специфіку» не зуміли. Вони занадто захопилися Кантом. Під потужним катком критичної філософії все містичне і самобутнє придбало «плоский» профанічний вигляд. Категоричний імператив став здаватися більш важливим і потрібним, ніж гностичний пошук шляхів до Абсолюту. До слова, ця ілюзія залишається актуальною проблемою і в наші дні. Пізніше, після заборони масонів за Олександра і розгромі лож за Миколи, гностична лінія Сковороди остаточно згасає, а на самого Григорія Савича його соціально стурбовані біографи надягають драну народницьку свитку. Для української езотерики це дуже типова історія. Яскравий спалах, а потім — згасання, тління і холодна пітьма. Варто згадати у зв’язку з цим і групу видатних алхіміків, зібраних в Станіславі в першій половині XVIII століття коронним гетьманом Йосипом Потоцьким, і київських розенкрейцерів 1920-х років»
Сергій Грабар, письменник, керівник підрозділу НСПУ з міжнародних зв’язків, про «Усі кути трикутника»: «Читання роману нагадало мені Гобеленову галерею Ватікану. Оповідь зіткана з найтонших ниток. То виблискує золотим і срібним шиттям, то тьмяніє під сподом присмеркових подій. А в центрі Григорій, Григорій Савич Сковорода – не іконний, не витесаний з криці, а нормальний, людяний. І, що цікаво, не босий, як того багатьом хочеться. Взагалі, важко уявити великого філософа, педагога, знавця доброго десятка мов, який босоніж мандрує Європою. Щось тут — від лукавого. Дуже вже ми любимо сиротіти й принижуватися. Саме ці канони і ставить під сумнів Володимир Єшкілєв».
Про автора: Володимир Єшкілєв народився у 1965 році в Івано-Франківську. Естет, енциклопедист і гурман літератури. Колекціонер вражень і шукач пригод. Його твори нагадують елегійні райські кущі, до яких несподівано завітала неприхована правда життя, і ми знову поринаємо в одвічне протистояння добра і зла, любові і ненависті, світла і темряви. Пише в різних жанрах, але віддає перевагу інтелектуалізму в літературі.