Влада знову задає ритм і це є справжня біда.
Ми стоїмо на Майдані. Але знову дудку недобросовісних депутатів чути голосніше за інших. Це лише через наші страхи, або незрілість нас як громадян.
Я не здатна сприймати те, що купка людей без власної громадянської позиції маханням рученят поспіхом приймає чи скасовує як закони. Це не закони!
Порядок денний маємо творити ми - громадяни України - через громадянське суспільство.
Так, поки що в парламенті недостатньо представників наших інтересів. Але з порядком денним потрібно визначатися передусім у своїх головах, у своїх організаціях, серед друзів…
А до того часу чи є в нас свобода у повній мірі, чи насправді ми користуємося нею тільки до того моменту, поки наша робота нікому не дошкуляє?
Політики як процедури забезпечення спільного блага в країні немає. Є перерозподіл власності, якому не видно кінця. І почався він не вчора. Вчора це стало більш очевидним. Тому давайте все-таки правильно трактувати реальність.
Напевно, ми можемо втішитися, що пакетом рішень 16 січня наше громадянське суспільство визнали, оскільки визнали значимість громадських ініціатив у питаннях відновлення балансу влади. Але водночас нам вказали на нестійкість позицій, оскільки робота громадських об’єднань залежить від міжнародної фінансової підтримки.
Настав час для українців упроваджувати заходи, які забезпечать сталість громадському процесу. Для початку активні українці мають визначитися, чи потрібне їм дієве громадянське суспільство. І якщо відповідь ствердна, то слід визначитися, який ресурс потрібно інвестувати в його побудову.
Середній клас має усвідомити, що для життя згідно з власними цінностями потрібно інвестувати в інфраструктуру, яка буде ці цінності підтримувати на всіх рівнях.
На мою думку, середній клас - це не люди з певним рівнем доходу, а ті, хто свідомо інвестують у суспільний розвиток. Вони перестають трактувати цей процес, як такий, що відбувається сам собою. Це не так - в умовах України нас навіть не виправдовує той факт, що ми платимо податки, бо насправді ми не спроможні проконтролювати долю цих коштів.
Нам необхідні вітчизняні інвестори суспільства. І в цьому напрямі ми через платформу "Велика Ідея" будемо реалізовувати програму з розвитку венчурної філантропії - інвестиційної діяльності бізнесу з підтримки громадських проектів, які розвивають сфери, споріднені зі стратегією компанії.
Україна - молоде суспільство, але державна нянька "совєтського штибу" нам уже не потрібна. Нам потрібен новий суспільний договір. Сучасний громадянин має мати інструменти свідомо визначати політику розвитку країни та реалізовувати такі рішення напряму.
Очевидно, що суспільство постійно змінюється. І добре, це чи погано, але по-старому вже не буде. Буде по-іншому. Питання тільки в тому, хто визначає, як саме - громадяни України чи морально застарілі корупціонери.
Давайте цього року це будемо ми.