Особливості дисциплінарної відповідальності державних службовців зазначені у статті 14 Закону України «Про державну службу». Дисциплінарні стягнення до державних службовців застосовуються за невиконання чи неналежне виконання службових обов’язків, перевищення своїх повноважень, порушення обмежень, пов’язаних із проходженням державної служби, а також за вчинки, які порочать їх як державних службовців або дискредитують державний орган, у якому вони працюють.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» у зв’язку з прийняттям Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» від 17.05.2012 р. № 4711-17 доповнено частину 1 статті 36 Кодексу законів про працю України (далі КЗпП України) пунктом 71, де визначено ще одну підставу припинення трудових відносин. Такою підставою є «набрання законної сили судовим рішенням, відповідно до якого працівника притягнуто до відповідальності за корупційне правопорушення». Також законодавець визначив, що у випадках, передбачених пунктами 7 і 71 частини 1 цієї статті, особа підлягає звільненню з посади у триденний строк з дня отримання органом державної влади, органом місцевого самоврядування, підприємством, установою, організацією копії відповідного судового рішення, яке набрало законної сили.
Відповідно до статті 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до державних службовців може бути застосовано тільки один з таких видів стягнень, як догана або звільнення. Статтею 14 Закону «Про державну службу» передбачено заходи дисциплінарного впливу, які застосовуються до державних службовців за порушення трудової дисципліни, а саме:
- попередження про неповну службову відповідальність;
- затримка до одного року у присвоєнні чергового рангу або у призначенні на вищу посаду.
Ці заходи є заходами дисциплінарного впливу, а не заходами дисциплінарного стягнення. Застосування вказаних заходів дисциплінарного впливу не виключає можливості застосування водночас заходів дисциплінарного стягнення, передбачених ст. 147 КЗпП України.
Законом України «Про державну службу» від 17.11.2011 р. № 4050-VI (далі - Закон) підставою для дисциплінарного стягнення визначено невжиття передбачених законом заходів щодо усунення конфлікту інтересів (п. 5 ч. 3 ст. 52). У ст. 53 цього Закону подається перелік видів та порядок застосування дисциплінарних стягнень.
До видів дисциплінарного стягнення віднесено:
1) зауваження;
2) догану;
3) сувору догану;
4) попередження про неповну службову відповідальність;
5) звільнення з посади державної служби.
Частинами 2 – 7 ст. 53 Закону визначено порядок накладання дисциплінарних стягнень на державних службовців.
За кожний дисциплінарний проступок накладається одне дисциплінарне стягнення. Воно повинно відповідати характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного поступку та ступеню вини державного службовця. Під час визначення виду дисциплінарного стягнення враховуються характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він вчинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування завданої шкоди, попередня поведінка державного службовця та його ставлення до виконання службових обов’язків.
Дисциплінарне стягнення до державного службовця застосовується не пізніше шести місяців з дня вчинення ним дисциплінарного проступку без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування у відпустці.
У разі притягнення до дисциплінарної відповідальності державного службовця, який має дисциплінарне стягнення, дисциплінарне стягнення, що накладається, може бути більш суворим, ніж попереднє.
У разі допущення незначного порушення правил внутрішнього службового розпорядку, посадових інструкцій суб’єкт призначення може застосувати зауваження.
У разі невиконання або неналежного виконання державним службовцем посадових обов’язків, порушення ним правил внутрішнього службового розпорядку або правил професійної етики державного службовця, інших вимог цього Закону та інших актів законодавства у сфері державної служби йому може бути оголошено догану.
У разі невиконання або неналежного виконання посадових обов’язків, порушення правил внутрішнього службового розпорядку або правил професійної етики державного службовця, інших вимог цього Закону та інших актів законодавства у сфері державної служби державним службовцем, який має дисциплінарне стягнення, йому може бути оголошено сувору догану.
Попередження про неповну службову відповідальність може застосовуватися за:
1) систематичне невиконання або систематичне неналежне виконання посадових обов’язків, рішень державного органу або органу влади Автономної Республіки Крим, наказів, розпоряджень та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень, перевищення службових повноважень;
2) систематичне порушення правил внутрішнього службового розпорядку або правил професійної етики державного службовця.
Ще однією особливістю дисциплінарної відповідальності державних службовців є те, що підставою її настання може бути не тільки дисциплінарний проступок, а й адміністративний проступок та порушення морального характеру. Щодо останнього, то чинне законодавство не передбачає переліку таких діянь, і в кожному конкретному випадку керівник державного органу вирішує, чи має місце порушення морального характеру.
Право на застосування дисциплінарного стягнення має той орган, який здійснює право прийняття на посаду (призначення, затвердження) даного державного службовця. Таке право мають, в першу чергу, керівники державного органу.
Згідно зі статтею 148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується безпосередньо за виявлення порушення трудової дисципліни, але не пізніше одного місяця, з дня його виявлення. У цей місячний термін не включається час звільнення службовця від виконання своїх обов’язків у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування у відпустці (будь-яка відпустка, прямо чи побічно передбачена чинним законодавством).
Місячний строк починається з моменту виявлення факту (події), а саме проступку. Виявлення проступку означає виявлення: його факту; державного службовця, який порушив трудову дисципліну; шкідливих наслідків проступку (якщо вони є); вини працівника. Тобто, виявлення факту і виявлення порушення трудової дисципліни можуть не збігатися в часі.
До застосування дисциплінарного стягнення керівник державного органу повинен отримати від державного службовця письмове пояснення. У разі відмови дати письмове пояснення складається акт за підписом декількох осіб на підтвердження даної відмови. Акт складається у довільній формі.
За одне порушення трудової дисципліни може бути одне дисциплінарне стягнення. Це правило відповідає ст. 61 Конституції України, яка забороняє за одне й те саме порушення двічі притягувати до юридичної відповідальності одного й того ж виду.
У разі виявлення фактів недотримання державними службовцями Закону України «Про державну службу», антикорупційного законодавства та етики поведінки може бути призначено службове розслідування, порядок проведення якого затверджено постановою Кабінету Міністрів України.
Державний службовець має право оскаржити в суді накладення на нього дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з посади, посилаючись на те, що керівником не враховані перелічені фактори. Однак державний службовець не може оскаржити в судовому порядку застосування до нього догани, оскільки це є найменш суворим видом стягнення.
Відповідно до статей 8, 32, 55 і 56 Конституції України державний службовець має право на пряме звернення до суду з позовом про визнання недійсним (незаконним) оголошеного йому стягнення та відшкодування йому матеріальної та моральної шкоди.
Дисциплінарне стягнення, накладене на державного службовця, може бути зняте у двох випадках:
1) якщо протягом року з дня накладення дисциплінарного стягнення державний службовець не був підданий новому дисциплінарному стягненню; 2) якщо службовець до закінчення річного терміну з дня накладання дисциплінарного стягнення не припускався нових порушень трудової дисципліни; проявив себе сумлінним працівником.
Річний термін обчислюється з дня накладання стягнення. КЗпП України не вказує, який день слід вважати днем накладання стягнення: день видання наказу про оголошення дисциплінарного стягнення чи день повідомлення державного службовця під розписку про оголошення йому дисциплінарного стягнення. Виходячи зі змісту ст. 149 КЗпП України, яка передбачає порядок застосування дисциплінарних стягнень і, як складову даного порядку – стадію повідомлення працівника про стягнення, можна зробити висновок про те, що процедура накладення стягнення є закінченою саме після повідомлення працівника про нього.
Відомості про осіб, яких притягнуто до відповідальності за вчинення корупційних правопорушень, у триденний строк з дня набрання відповідним рішенням суду законної сили, притягнення до цивільно-правової відповідальності, накладення дисциплінарного стягнення заносяться до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення, що формується та ведеться Міністерством Юстиції України.
Про звільнення особи з посади у зв’язку з притягненням до відповідальності за корупційне правопорушення, керівник органу державної влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації у триденний строк письмово повідомляє суд, який постановив обвинувальний вирок або прийняв постанову про накладання адміністративного стягнення за корупційне правопорушення, та спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань державної служби. Порядок інформування спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань державної служби про осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, які звільненні у зв’язку з притягненням до відповідальності за корупційне правопорушення, встановлюється Кабінетом Міністрів України.