.jpg)
Нещодавно в Каневі, на мальовничому узвишші під Тарасовою (Чернечою) горою, за пам’ятним знаком гетьманові Іванові Підкові постала дерев’яна козацька церква Покрови Пресвятої Богородиці.
Ініціатором її відтворення виступила провідний науковий співробітник Шевченківського національного заповідника, кандидат філологічних наук Зінаїда Тарахан-Береза. В результаті проведених нею досліджень вдалося зробити сенсаційне відкриття, встановивши, що у ХVIII столітті біля західного підніжжя Чернечої гори справді стояла невеличка козацька церква Покрови Пресвятої Богородиці. Її існування підтверджено численними документами (універсалами, привілеями королів, жалувальними грамотами царів, картографічними матеріалами тощо), знайденими науковцем в архівах. Тому Шевченківський національний заповідник і вирішив відновити цю сакральну споруду.
І храм, який належав канівському Свято-Покровському чоловічому монастиреві, і монастир народилися завдяки турботі українського гетьмана Івана Мазепи в 1701—1703 роках. Ця церква, як засвідчують документи, зазнала численних руйнувань. Її тричі зводили на канівській землі. У 1776 році церкву перенесли до зруйнованого турками й татарами Успенського собору. Саме на цьому місці її і змалював видатний французький митець Жан-Анрі Мюнц. Зображення церкви (олівцем та аквареллю) 1781 та 1783 років, виконані цим художником, виявила З. Тарахан-Береза в архівах Варшави та Москви.
А завдяки інвесторові С. Терещук та найкращим спеціалістам зі спорудження дерев’яних церков в Україні із села Соколівки Косівського району Івано-Франківської області (ПП Рибенчук В. П.) — Василеві Пророчуку, Іванові Лосюку, Петрові Бичинюку, Василеві Олексюку, Василеві Яремчуку — церкву знову відбудували. Її будівництво майстри здійснили дуже швидко: 6 жовтня цього року розпочали, а 3 листопада вже завершили.
На спомин про перебування в Каневі посланці Івано-Франківщини повезли сувеніри — «Кобзарі» Т. Шевченка, альбоми про Канів, науково-публіцистичний вісник «Чернеча гора» та ін.
Джерело: газета "Галичина"