Конституція України закріплює рівність дітей у правах незалежно від походження, а також незалежно від того народжені вони в шлюбі або поза ним. Право на ім’я належить до особистих невідчужуваний прав громадян. Ім’я фізичної особи, яка є громадянином України, складається з прізвища, власного імені та по батькові, якщо інше не випливає із закону або звичаю національної меншини, до якої вона належить.
Згідно Сімейного кодексу України ім’я дитини обирається за згодою батьків. Дитині може бути дано не більше двох імен, якщо інше не випливає із звичаю національної меншини. По батькові дитини визначається за іменем батька. Прізвище дитини визначається за прізвищем батька, а якщо вони мають різні прізвища – за взаємною згодою між ними. Спір між батьками щодо прізвища дитини може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.
Якщо дитина народилася у батьків, які не перебувають у законному шлюбі і батько дитини не встановлений у визначеному законом порядку, то ім’я дитині надається за вказівкою матері, по батькові – за іменем особи, записаної у свідоцтві про народження дитини як її батько, а прізвище – за прізвищем матері.
Прізвище дитині може бути змінено її батьками у разі : зміни прізвища обома батьками, за умови, що дитина не досягла 7 років; зміни прізвища обома батьками, за умови згоди дитини, якщо вона досягла 7-річного віку; зміни прізвища одного з батьків, за умови спільної згоди батьків та дитини, якщо вона досягла 7-річного віку; за заявою батьків, або одного з них, якщо другий помер, оголошений померлим, визнаний недієздатним або безвісно відсутнім, дитині, яка не досягла 14 років та якій при реєстрації народження присвоєно прізвище одного з батьків, може бути змінено прізвище на прізвище другого з батьків. Заперечення одного з батьків щодо зміни прізвища дитині, спір між ними щодо такої зміни може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.
Прізвище дитині, яка досягла семи років має змінюватись тільки при наявності згоди дитини. Це положення є проявом права дитини на те, щоб бути вислуханою батьками, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім’ї. Вік «сім років» вибраний не випадково, дитина готується до школи або вже навіть навчається, саме під цим прізвищем відома у своєму середовищі, тому сама має брати участь у вирішенні питання про його зміну. Згода дитини на зміну її прізвища також відповідає закріпленому у «Конвенції про права дитини» праву на збереження індивідуальності, яка включає громадянство, ім’я та сімейні обов’язки.