Вісімнадцятого грудня - День Преподобного Сави, в народі - Сави, батька зимового Миколи.
Віруючі за християнською традицією вшановували преподобного Саву Освяченого, який у 8 років таємно від батьків пішов у Капподокійський монастир. Там прийняв чернецтво і згодом ніс чернечий подвиг у Палестинській пустелі. Преподобний Сава зцілював молитвами і творив чудеса.
Варвари і Сави називали «миколаїними» святами. На відміну від свята Варвари, наступний день, Сави, вважався здебільшого чоловічим. На Сави жінки збиралися в рукодільницькі гурти, бо прийшла пора “і савити, і варварити, і куделю кучматити”. Хто ж не працював, то казали: “Савила та варварила і сорочки собі не справила; Сави і Варвари на мені сорочку обірвали”...
Цього дня зазвичай випадають великі сніги, настають морози.
Народна мудрість і спостережливість відтворена в таких приповідках:
Варвара мостить, Сава гострить, а Микола кіл ставить.
Варвара снігом стелить, Сава завірюхою загладжує, а Микола морозом давить.
Бідному Савці нема долі ані на печі, ані на лавці.
Сава приїхав на білих санках.
Варвари ночі увірвали, а Сава став день доточувати.
Сави дні прибавили.
Сава мостить, а Микола гвоздить.
Савка бідний, Микола багатий.
Варка, Савка та Миколи до добра не доведуть ніколи.