Те, що відбулося і триває на Майдані, будуть вивчати, аналізувати, робити висновки не тільки політики. До речі, і не тільки українські. Ці події досліджуватимуть і психологи, і політологи, і генетики, й інші. У чому неоціненність і неповторність Майдану 2013. Мабуть, у тому, що люди перестали боятися і зрозуміли, що не вся влада від Бога.
І причиною до таких масових акцій стало не стільки не підписання Угоди з ЄС, скільки жорстоке застосування сили в першу чергу до студентів. Кожний батько чи мати пропустили через себе тривогу за свою дитину. І власне інстинкт збереження, захисту свого чада змусив людей вийти на Майдан і стати за захист майбутнього покоління.
Час Майдану можна ділити на різні етапи. Але, на мою думку, є два ключові. Перший, коли 30 листопада Беркут по-звірячому розігнав мирну молодь, таким чином намагаючись вселити жах у підліткову свідомість, щоб у майбутньому у них вже ніколи не виникало бажання повставати проти влади. І другий, коли Майдан протримався цілу ніч 11 грудня. Саме ця ніч стала переломною у свідомості: кожної окремої людини, яка була чи хоч і не була, але через екрани телевізорів спостерігала і думками підтримувала мітингувальників на площі. А також у колективній свідомості українського суспільства. Вчені стверджують, що поведінка може залежати від подій в попередніх поколіннях, які були передані через генетичну форму пам'яті. Іншими словами, у цю ніч ми заклали у свідомість і генетичну пам'ять майбутніх поколінь послання: за своє право на краще життя треба боротися, не треба боятися. Тільки так формується нація, народ, держава! Слава Україні!
Роман Чернега, народний депутат України