«Щасливий той, хто щасливий удома». Ці слова Л. Толстого зрозумілі тим, кому вдома, в сім’ї добре і затишно. Родинний дім. Він дає дитині азбуку життя. У сім’ї ми маємо тепло, опору, підтримку, такі необхідні кожному. Та, на жаль, в житті бувають різні ситуації.
Досить один раз побачити обличчя дитини, позбавленої материнської любові і батьківської підтримки, як стискається серце. І не знайдеться таких, у кого воно не заболить. А особливо в переддень Святого Миколая Чудотворця, який став уособленням безкорисної допомоги та прагнення зробити всіх людей щасливими, а особливо – дітей.
Діти-сироти, сироти при живих батьках. Справжньої материнської теплоти, про яку мріють, омріяних подарунків їм інколи так не вистачає. А мріям властиво збуватися. Особливо, коли про них довідується Микола Чудотворець.
У святкову ніч усі мають бути щасливі: і ті, що роблять дарунки, і ті, що отримують їх. Так вирішили члени профкомітету Богородчанської ЦРЛ на своєму засіданні. Вирішили і зробили. Медичні працівники по відділеннях лікарні зібрали іграшки, одяг, за зібрані кошти закупили фрукти.
Все це із заступником головного лікаря Богородчанської ЦРЛ М.Ф.Образюком ми відвезли в переддень Святого Миколая в “Містечко Милосердя Святого Миколая” с. Крихівці.
Дитячій радості не було меж! А у нас, дорослих, очі були повні сліз. Боже, як мало потрібно дитині, щоб подарувати їй хвилини радості, хвилини щастя.
Щирі слова подяки на адресу профкомітету прозвучали з вуст сестер-монахинь, котрі опікуються дітьми. Що ж, робім добро разом для тих, хто його з нетерпінням чекає.