Сім’я є найважливішою ланкою виховання. Кожна дитина прагне жити в сім’ї, де немає насильства й повсякчас панує захищеність та повага до її думки. Їх повинні забезпечити батьки. На жаль, самостійно маму й тата діти вибрати не можуть. Непоодиноко батьки частково або зовсім не приділяють належної уваги своїм діткам. Тим самим порушують норми чинного законодавства.
Разом із статусом батьківства громадяни набувають права й обов’язки, та несуть відповідальність за виховання і розвиток дитини. Вони детально висвітлені в Сімейному кодексі України, Законах України «Про освіту», «Про охорону дитинства». Так, батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття та виховувати її в дусі поваги до прав і свобод інших людей, любові до своєї сім’ї й родини, свого народу та Батьківщини. Вони також зобов’язані піклуватись про фізичний, духовний, моральний розвиток та здоров’я дитини, забезпечити їй здобуття повної загальної середньої освіти та підготувати до самостійного життя.
Батьки також зобов’язані поважати дитину. Забороняються будь-які види експлуатації та фізичні покарання, а також застосування інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.
За порушення обов’язків батьківства передбачена відповідальність. Злісне невиконання батьками, опікунами чи піклувальниками обов’язків щодо догляду за дитиною або за особою, над якою встановлена опіка чи піклування, що спричинило тяжкі наслідки – карається обмеженням волі від двох до п’яти років або позбавленням волі на той самий термін (стаття 166 Кримінального Кодексу України). Батьки (усиновлювачі) або опікуни чи інші фізичні особи, які на правових підставах здійснюють виховання малолітньої особи, а також заклади, які виконують щодо малолітнього функцію опікуна, відповідають за неналежні виховання та нагляд. Відповідно до статті 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ухилення батьків або осіб, які їх заміняють від виконання передбачених законодавством обов’язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання дітей – тягне за собою попередження або штраф від одного до трьох неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
Зазначимо, що розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав та не звільняє від обов’язків щодо дитини. Відповідно до статті 12 Закону України «Про охорону дитинства», виховання в сім’ї є першоосновою розвитку особистості. Тому на кожного з батьків покладена однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини.