Депутат Івано-Франківської міськради Михайло Сеньків поділився на своїй сторінці у соціальній мережі Фейсбук своїми міркування щодо подій в місті та Україні:
Повернувся з "Євромайдану" в Івано-Франківську.
Подивився у мережу - схожі євромайдани виростають, як гриби після дощу. Перша емоційна реакція цілком зрозуміла – людям показали красиву мрію, а потім розпорядженням якогось Кабміну, мрію відсунули в часі. Треба вимагати повернення! То ж ніхто особливо не задумується, що євроінтеграція - це не пігулка, яка діє миттєво, не медихронал який-небудь, а шлях. Важкий шлях самовдосконалення, самоствердження, боротьби з власними комплексами та лінню зрештою. Так чи інакше, але ще вчора у багатьох перед очима світилися великі неонові літери «Європа», а сьогодні прийшов сусід, і почав їх по одній вимикати. А людям подобалося. І вони хочуть, щоб неон світився й надалі. І ще почав трохи зігрівати. Щоб і красиве, і корисне. Благородне і справедливе бажання.
Тому майдани, як перша емоційна реакція, будуть виростати й надалі. Але дещо подібне ми вже проходили. Навіть у своїх циклах історія не є німим зліпком подій. Такого, як було дев’ять років тому, більше не буде. Тепер українцям, окрім причини вийти на вулицю, треба одразу показати результат, «засвітити» продовження. Змістовне і таке, що в нього можна повірити і довіритись. Українцям треба Поводиря. Справжнього. Щоб його водночас і любили, і ненавиділи, але йшли за ним. Пустеля є. Полон – позаду. А Мойсея – немає. На жаль.
Про це ще Іван Франко говорив. Він цим переймався та побивався через це. Тому й називав українців, та й себе, зрештою, «паралітиками». За що його й не любили. Зрештою, наукою не доведено, чи нації-паралітики взагалі вміють любити.
Саме відсутність в українців свого Мойсея наштовхує на підсвідому здогадку, що й цього разу переможуть єгиптяни. Пардон, французи. Ой, пробачте, донецькі. Ну хто там сьогодні в топах і при баблі? Європа залишиться Європою – солодким еротичним сном.
Майдан стане черговим майданчиком. Чиїмось. Українці собі не зрадять, набравшись терпіння, будуть очікувати наступного вдалого випадку, що його подарує мачуха історія.
Але вся ця хріножуйка завтра мене не спинить. Бо піду на євромайдан у Івано-Франківську.