(Перша європейська конференція міністрів, відповідальних за питання медіа та інформаційного суспільства відбулася в Белграді)
7–8 листопада в Белграді (Сербія) відбулася перша європейська конференція міністрів, відповідальних за питання медіа та інформаційного суспільства. Участь у ній взяли делегації з 40 країн і представники ООН, ОБСЄ, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Європейської телерадіомовної спілки, ЮНЕСКО, Асоціації європейських журналістів, Європейської асоціації видавців, Форуму регуляторних органів країн Причорноморського регіону (BRAF) тощо.
Україну на цьому поважному форумі представляли заступник голови Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення Лариса Мудрак і керівник сектору міжнародних зв’язків Національної ради Людмила Василенко.
Лейтмотив роботи конференції – напрацювання рамкових документів епохи розвитку цифрових медіа та інтернету. Стандарти, які вже формуються під впливом нових технологій та інтернету, потребують чітких дефініцій для збереження свободи слова, безпеки журналістів і захисту від феномену закликів до ненависті й нетерпимості, який спостерігається дедалі частіше, та нетолерантного поводження он-лайн.
Сплеск онлайн-закликів до терористичних атак, ксенофобії, расизму, нацизму й ненависті щодо людства збільшився у десятки разів упродовж минулих кількох років. Країни-члени Ради Європи приділяють велику увагу збереженню важливої ролі медіа в цифрову епоху. Вони намагаються вибудувати надійні механізми ефективної безпеки журналістів, забезпечення свободи в інтернеті й водночас забезпечення права приватності особи; виживання в глобальну економічну кризу.
Контекст міністерських обговорень: засоби масової інформації безупинно розвиваються, суспільства послуговуються новими й новими формами медіа й самовираження, щодня з’являються нові можливості для створення інформації, її поширення та інновацій. Цифрова епоха надає небачені раніше можливості, а революційний розвиток нових медіа неминуче призводить до руйнації традиційних ЗМІ.
«Цифрова революція сприяє свободі слова та вільному висловленню думок, а отже, збагачує публічний простір різноманіттям голосів. Цифрова революція сприяє свободі публічної інформації, тому що робить урядові та державні документи доступними для багатьох людей і таким чином формує нову культуру повної прозорості провладних інституцій. Проте водночас цифрова революція збільшує вразливість і послаблює свободу преси».
«Країни-члени Ради Європи констатують, що нині європейська спільнота увійшла до нового етапу цифрової конвергенції, коли нові медіа поєднані з інтернетом, значно урізноманітнюють контент і глядацький вибір. Інтернет знищує всі кордони, і це, з одного боку, – безмежна свобода, а з другого – такою необмеженою свободою починають серйозно зловживати. Тому європейська спільнота має вибудувати нові регуляторні механізми з якнайповнішим урахуванням поваги до людини та нових аспектів захисту прав людини, зберігаючи водночас свободу слова і право вільного висловлення думок», – зазначив прем’єр-міністр Сербії Томіслав Ніколіч.
Генеральний Секретар Ради Європи Турбйорн Ягланд заявив: «Свобода слова та доступ до інтернету серйозно змінюють світ. Згадуючи твітерні та фейсбукові революції останнього десятиліття, можемо говорити про зміну балансу сил у світі. Збереження демократичних стандартів за новітньої цифрової доби – це і захист журналістів, і дотримання свободи інтернету, і захист особистості та персональних даних. Від культури та поведінки всіх учасників суспільного життя в кожній країні окремо та Європі загалом залежатиме, яким буде майбутній інформаційно-цифровий світ».
Цифрова революція
Швидкий розвиток технологій та інтернету спонукає держави формувати нові принципи управління. Філософія технологічної нейтральності і розвиток нових медіа на національних ринках стають двома головними базисами розвитку інформаційних суспільств. Це відкриє шлях кожному громадянинові для доступу до всієї повноти інформації та використання шансу впливати на ухвалення владних рішень. Цифрова революція, яку європейська спільнота переживає нині, вимагатиме нової культури балансу, балансу відкритості й захисту особистості. «Інформація – головна валюта демократії» і в час цифрової ери важливо не лише пам’ятати цю історичну норму, а й створювати всі умови для вільного доступу до контенту.
Цифрова революція дає унікальний шанс для журналістів: нині інформація стає онлайновою, розслідувати проблеми суспільства стає легше і простіше, адже тепер наявні тисячі відкритих джерел. Громадянська (блогерська) журналістика дає можливість бути репортером кожному громадянинові.
Однак суспільства вже на цьому етапі розуміють, як спрощено починає виглядати світ. Адже стиль онлайн-інформації витісняє глибоку аналітику, серйозний збалансований підхід, перевірку даних і культуру поваги до публічних спікерів. Ці зміни також потребують уваги міжнародних організацій. Однак національний рівень у встановленні нової відповідальності та сприянні саморегулюванню нових медіа також важливий.
Нове законодавство
Цифрова епоха вимагає нового законодавства. Про це говорило як керівництво Ради Європи, так і представники країн-учасниць конференції. Одна третина людства має нині доступ до інтернету. 72% європейських громадян мають вільний інтернет-доступ, однак деякі європейські країни мають значно нижчий рівень доступу до інтернету для домогосподарств (у Греції, Болгарії, Румунії не більше ніж 50% громадян мають вільний доступ до інтернету). У Росії 60% споживачів мають мобільний інтернет. Водночас починає активно зростати кількість користувачів інтернету за допомогою мобільних пристроїв і смартфонів – статистика нарахувала 39% таких споживачів у Європі станом на 2013 рік. За прогнозами фахівців, що звучали на конференції, у 2015 році буде 50 мільярдів мобільних пристроїв. Саме інтернет у період економічної кризи стає системоутворювальною та прибутковою сферою. Інтернет зростає саме завдяки децентралізації, і міжнародні договори та рекомендації тут не доцільні. Важливими стають закони щодо національних телекомунікацій, тому що саме якість, відкритість, швидкість широкосмугового інтернету, безкоштовність є базовими в питанні доступу до інтернету.
Свобода в інтернеті
Тема доступу до інтернету в поєднанні з темою захисту особи та прав людини стала домінантною на Першій європейській конференції міністрів, відповідальних за питання медіа та інформаційного суспільства. Насамперед говорили про ризики.
Захист персональних даних потребує високих стандартів для відновлення довіри громадян у європейських країнах. І тут європейські експерти вкотре говорять про можливість посилення законодавств про захист даних, а також необхідну медіаосвіту для молоді. Окремим вектором діяльності експерти визначили необхідність проведення активної роботи щодо захисту дітей від потенційно шкідливого контенту (за прикладом телевізійного маркування – захист і в інтернет-середовищі). Водночас європейські експерти говорять про ефективність медіа-освітніх програм. «Безпечниий клік» – широкоформатна програма навчання дітей безпечного поводження в інтернеті. До цієї програми приєднуються всі держави - члени Ради Європи.
Представники делегацій розглянули також необхідність вироблення стратегії управління інтернетом. Щоб говорити про таку стратегію, необхідно починати громадський діалог. Фінляндія запропонувала принципи для початку такого діалогу: вільний доступ до інтернету, державне визнання необхідності доступу до інтернету, суспільна мета і потреба мати доступ до інтернету для всіх груп людей (враховуючи людей з обмеженими можливостями), технічна досконалість для отримання кожним громадянином країни не менше як 1 Мгб для вільного доступу в інтернеті.
Естонія (яка, до речі, визнана першою е-країною європейської спільноти) радить усім державам насамперед подбати про технологічну складову створення доступу громадян до безпечного, швидкого, відкритого й недорогого інтернету.
За результатами обговорень на конференції ухвалено політичну декларацію та резолюції «Інтернет свобода», «Збереження важливої ролі медіа в цифрову епоху» та «Безпека журналістів».
P.S. Візит української делегації на конференцію став можливим завдяки підтримки проекту Ради Європи «Сприяння європейським стандартам в українському медійному середовищі».
Лариса Мудрак
заступник голови Національної ради України
з питань телебачення і радіомовлення,
представник України в Керівному Комітету Ради Європи
з питань розвитку медіа та інформаційного суспільства
Довідка: Згідно з Положенням про представників України у робочих органах Комітету Міністрів Ради Європи, затвердженого Указом Президента України №441\97, Міністр закордонних справ України за поданням Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення 20 березня 2013 року затвердив призначення заступника Голови Національної ради Л. Мудрак представником України у Керівному Комітеті Ради Європи з питань медіа та інформаційного суспільства.
1 An Unexpected Crisis: The news media in postindustrial democraсieі, The international journal of press/politics 17(2). p. 234