Тему роздержавлення засобів масової інформації "мусують" вже п'ятнадцять років


Про це йшлось на пленумі Івано-Франківської обласної організації НСЖУ.

«Сьогодні ми, — сказала голова ІФ ОО НСЖУ Вікторія Плахта, — як ніколи, близькі до роздержавлення, адже воно викликане необхідністю виконання давніх зобов'язань України перед Парламентською Асамблеєю Ради Європи щодо реформування засобів масової інформації, заснованих органами державної влади, органами місцевого самоврядування, а також дальшого впровадження європейських стандартів у цій сфері. Цей закон є не тільки вимогою Європейської сторони для підписання Угоди про Асоціацію, але й вимогою часу. Якщо процес затягнути зараз, то скоро не буде що роздержавлювати, в деяких районах і містах органи влади виходять зі складу співзасновників, як от у Калуші, Снятинському й Косівському районах. У деяких районах тривають протиріччя між співзасновниками, є певний тиск на редакційні колективи. Щоправда, більшість комунальних ЗМІ наразі не готові до реформування. За винятком декількох, серед них – редакційно-видавничий комплекс «Злагода» в Тлумачі, де вже давно відмовилися від бюджетної дотації, а перейшли на договірні умови висвітлення діяльності органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування».

На думку журналістської спільноти, в законопроекті «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації», перше читання якого вже відбулось у Верховній Раді 19 вересня, враховано більшість ключових вимог Спілки.

Серед позитивних його сторін — безкоштовна передача майна редакціям, питання соціального захисту журналістів, зокрема, щодо виходу на пенсію. 

Загалом, законопроект непоганий. І оскільки прийнято рішення підготувати його до другого читання за скороченою процедурою, то, якщо нічого не зміниться, на початку жовтня ми матимемо Закон про реформування комунальних ЗМІ. Все ж у ньому не враховано деякі важливі питання, на яких наполягала Спілка. Зокрема, не передбачено положення про тимчасову фінансову підтримку з бюджету на період реформування.

«Ні для кого не секрет, — наголошувалося на пленумі, — районна преса практично вся збиткова, тож є ризик, що без такої підтримки вона не виживе. Тому потрібно, аби цей пункт до другого читання було включено в законопроект».

Насторожують і стислі терміни за етапами реформування: на пілотний період відведено рік, а на реформування інших ЗМІ — два роки.

На пленумі зазначалося: комунальні ЗМІ вже від сьогодні мають готуватися до переходу на самозабезпечення, скорочуючи видатки, збільшуючи доходи від реклами та нарощуючи інші джерела фінансування, зрозуміти й вивчити аудиторію та робити газету такою, аби вона була потрібна читачеві. Всі будуть у рівних умовах. Роздержавлення позитивно позначиться на наповненні друкованих ЗМІ — інформація стане збалансованішою, об'єктивною та оперативною. Безперечно, будуть і фінансові труднощі. Вони були і в інших країнах, де проходили цей етап: і в Польщі, і в Хорватії тощо. Закон про реформування державних і комунальних друкованих ЗМІ введе цивілізовані відносини: влада отримає інформаційні послуги, оплативши їх відповідно до редакційних розцінок. ЗМІ та влада повинні бути партнерами. І тільки тоді, коли будуть побудовані партнерські відносини, можна буде говорити про громадянське суспільство.

На пленумі йшлось і про ситуацію щодо фінансування комунальних ЗМІ області. Хтось із співзасновників фінансує свої видання краще, хтось – гірше, однак, як показують цифри, жодне з прикарпатських комунальних видань не фінансується достатньо, пропорційно до співзасновництва. Обговорюючи дане питання, учасники журналістського пленуму внесли ряд пропозицій. Зокрема: після роздержавлення комунальних ЗМІ хоча б на певний період звільнити ЗМІ від сплати податку на додану вартість та податку на прибуток, передати редакційним колективам у власність приміщення, якими вони тривалий час користуються, щоби співзасновники дотримувалися пропорційних фінансових зобов’язань, у перехідний період надали допомогу редакціям у зміцненні матеріально-технічної бази тощо.

Учасники пленуму висловили обурення діями ДП «Укрпошта» щодо підвищення тарифів на доставку преси та затягування початку передплатної кампанії на 2014 рік; схвалили звернення до місцевих органів влади щодо дотримання фінансових зобов′язань перед редакціями (як засновників та співзасновників комунальних видань).

Людмила СТРАЖНИК для БРІЗ



4 Жовтня 2013 p.
©http://briz.if.ua/