На Прикарпатті триває нерест форелі.
В зв’язку з цим, як повідомили БРІЗу в управлінні охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Івано-Франківській області (Івано-Франківськрибоохороні), на території Прикарпаття відповідно до розпорядження Івано-Франківської облдержадміністрації від 13 вересня 2013 року № 613 з 25 вересня по 25 листопада 2013 року проводиться двомісячник з охорони нерестуючої форелі. В його рамках наказом Івано-Франківськрибоохорони від 13 вересня 2013 року № 54 з 25 вересня по 25 листопада 2013 року заборонено усі види рибальства, добування водних біоресурсів в гірських та передгірських річках області, проведення гідротехнічних робіт (в т.ч. добування піщано-гравійної суміші та річкового каміння) у їх руслах та прибережних захисних смугах (насамперед у Богородчанському, Верховинському, Долинському, Косівському, Надвірнянському, Рожнятівському районах). Серед таких річок:
- Бистриця Надвірнянська - на ділянці від початку до с. Пасічна Надвірнянського району;
- Бистриця Солотвинська - на ділянці від початку до с. Монастирчани Богородчанського району;
- Прут з притоками - в межах території Карпатського Національного природного парку;
- Чорний Черемош і Білий Черемош з їх притоками - на ділянці від початку до с. Кути Косівського району;
- Рибниця з притоками - на всій протяжності у межах Івано-Франківської області;
- Лімниця з притоками - на ділянці від витоку до шляхового мосту в с. Рівни;
- Чечва з притоками - на ділянці від витоку до впадіння в Чечвинське водосховище;
- Свіча з притоками - на ділянці від витоку до мосту у м. Вигода Долинського району;
- Лужниця (Лужанка) з притоками - на ділянці від витоку до шляхового мосту в с. Гошів;
- Сукіль з притоками - на ділянці від витоку до шляхового мосту в м. Болехів.
«Верхів`я рік Прикарпаття є сприятливим середовищем для відтворення та поширення струмкової форелі. – пояснює необхідність вжиття посилених охоронних заходів під час нересту начальник Івано-Франківськрибоохорони Володимир Викалюк, - Природа подбала про умови, щоб цей вид множився. Але незважаючи на заборону вилову струмкової форелі протягом року (згідно “Правил любительського і спортивного рибальства”), вона стає об`єктом варварського здобування не лише місцевими жителями гірських сіл, а й туристів. Форель надто чутлива до дії несприятливих антропогенних чинників, вплив останніх особливо відчутний на мілководних ділянках водойм, до яких прямує форель під час нересту, обираючи переважно місця з глибиною не більшою за 60 см . Самки на кам`янистому дні розгортають хвостом гальку, щоб утворилась ямка. Туди відкладають ікру, яку зверху загортають камінцями. До наступної весни зародки розвиваються під шаром гальки, що промивається швидкою водою. За цей час безліч їх гине, знищується хижаками. Та й самі форелі при нагоді не відмовляються поласувати своєю ж ікрою. Зазначимо, що плодючість форелі невелика: від 200 до 600 ікринок. Для порівняння наведемо такі дані: плодючість коропа – від 90 тис. до 1,7 млн. ікринок; карася – від 8 тис. до 800 тис. ікринок; щуки – від 1,6 тис. до 260 тис. ікринок. Та навіть у всім відомої верховодки плодючість до 4 тис. ікринок».
Відповідно до чинної такси за знищення однієї рибини, незалежно від розмірів, з порушника-браконьєра будуть стягуватись збитки у розмірі 340,00 гривень, а знищення самки з ікрою обійдеться ще дорожче, адже нараховуватимуться збитки за знищену ікру, яка могла б дати початок новому життю.
Крім того, як стверджує пан Викалюк, протягом двомісячника охорони нерестуючої форелі під посиленим контролем органів рибоохорони перебувають також питання дотримання правил зберігання та застосування отрутохімікатів; дотримання режиму господарювання у водоохоронних зонах і прибережних захисних смугах; санітарний стан водойм та якість води; дотримання заборони рибальства; обладнання водозаборів ефективним рибозахистом.
«Особлива увага, - зазначає начальник управління, - акцентується на контролі за дотриманням режиму господарювання у водоохоронних зонах і прибережних смугах: роботи у руслах та на берегах річок із вибірки піщано-гравійної суміші, спрямлення русел, виявлення фактів забруднення водотоків, скидів стічних вод тощо. Випадки виявлення підчас двомісячника охорони нерестуючої форелі будь-яких гідротехнічних робіт у водоохоронній зоні, незаконної вибірки піщано-гравійної суміші, трелювання лісоматеріалів потоками, а також миття транспортних засобів в прибережній смузі будуть трактуватись інспекторами рибоохорони як грубе порушення Правил рибальства, що завдає суттєвої шкоди відтворенню цінних видів риб».