Запеклі баталії на теренах Прикарпаття про можливу енергетичну незалежність від найближчого сусіда та – на противагу – про ймовірність перетворення рідного краю на пустелю почалисявід самого моменту визначення переможця конкурсу із розробки Олеської сланцевої площі. Кожна сторона затято обстоює власну думку, при цьому окремі особистості та громадські діячі в гонитві за грошами, що їм пообіцяли, забувають про базові принципи науковості, професійності та фаховості.
Яскравим прикладом такої нерозбірливості в аргументації є виступи противників видобутку сланцевого газу на сесії обласної ради 20 серпня та 20 вересня поточного року. Тим, хто дійсно цікавиться даною проблематикою, не важко проаналізувати заяви, які робив, наприклад, депутат Романюк стосовно екологічної небезпеки даного проекту. З наукової точки зору вони є не фаховими, з політичної – популістськими.
Як політичну позицію, а не фахову оцінку, слід сприймати також заяви громадських організацій на кшталт «Голосу», «Правиці» тощо, представники яких, не маючи відношення ані до екології, ані до геології, безапеляційно стверджують, що сланцевий газ – це зло для Прикарпаття. Та й чи не слід задуматись, чому цих патріотів влаштовує постійне гноблення України «старшим братом». Нарешті, під чию дудку вони грають, якщо їм не потрібна енергетична незалежність України?
На противагу, варто здійснити аналіз виступів та оцінок, зроблених фахівцями, у тому числі науковцями технічних спеціальностей. Авторитети у цій сфері, які детально аналізують екологічні ризики, в цілому виходять на позицію, що прогресивні методи забезпечення енергоносіями необхідно впроваджувати, що й підтвердилося на сьогоднішній сесії. Врешті решт дотримуючись думки, що роботи потрібно здійснювати поетапно, з попередньою розробкою оцінки впливу проекту на навколишнє природне середовище, зваживши всі за і проти, обласна рада врешті решт прийняла правильне рішення, сказавши «так» розумному прогресу, прогресу який несе з собою фінансові переваги, соціальні проекти, робочі місця, розвиток науки, за умови, звісно, якщо це буде відбувається з дотриманням екологічних норм та стандартів, адже видобуток сланцевого газу це не лише нові перспективи для Прикарпаття, а завершення енергетичного рабства для держави.