Не для всіх свято Першого Дзвоника стало святом.
Так, щаслива матуся першачка, наша читачка, громадська діячка, голова Молодіжної адміністрації Івано-Франківської області Анна Крисюк написала нам свої враження від цього свята: "Тішуся, що мій син пішов у перший клас і саме до тієї школи, в якій навчалася я (ЗОШ с. Ріпне Рожнятівського району), але дуже прикро, що за той час, що я там вчилась змінилось багато вчителів, є новий молодий директор, але туалети ще ті старі і в цей час ще і неохайні та навіть небезпечні, особливо для маленьких дітей. Дивує і той факт, що на колегії ОДА в кінці серпня начальник районної освіти про цю школу навіть не згадував."
А.Крисюк зазначає, що наприкінці серпня з батьків збирали кошти: "Я була певна, що кошти збирають на новий туалет. Але мої сподівання виявились марні: гроші зібрані, туалету нового немає, проте є місце під туалет із залитою підлогою і трубами, а директор школи на моє запитання, відповів: немає грошей і сказав, що для туалету йому потрібно 160 тис грн."
Молода матуся, яка за свою трудову діяльність допомогла не одній дитині, сім'ї і школі, тож вирішила взяти ініціативу у свої руки і попросила сільського голову с. Ріпне Івана Зварича підготувати листа, щоб можна було кошти на туалет віднайти: "А він мені каже, - продовжує свою розповідь Анна Ярославівна, - Ми колись ходили в такі туалети і нічо не було, то і діти можуть ходити і нічо не буде ...", почалась дискусія, і я пояснила, що це якась дивна відповідь, як на мене, голови села, на що в кінці він крикнув: "Ти не прем'єр-міністр, аби я тобі листи писав чи просив, що треба щось допомогти".. отака біда насправді...
а тут мав би бути теплий туалет для дітей
- Я справді не прем'єр-міністр, я просто мама першокласника, яка турбується про здоров'я своєї дитини, - і якщо їм всім - голові сьльради, директору школу, начальнику районо все одно, то мені не все одно, в якій туалет ходитиме моя дитина".
Фото: А.Крисюк
* віходок - діалект., туалет, переважно дерев'яний, який розташовується у дворі.