Деякі нюанси готельно-туристичного бізнесу у Туреччині розповів івано-франківський режисер Олег Ущенко, знайомий якого вже третій рік працює і живе у тій країні: "Працює він в німецькій туристичній компанії. І ділиться спостереженнями, як гнучко турки підходять до однієї з найважливіших галузей своєї економіки - туризму. Найперше, після тривалих вагань, вони практично віддали російськомовний сегмент, найсумнівніший і найнебезпечніший, в руки російськомовного бізнесу. Ті поводяться, як звикли, але виключно в рамках готелів, якими володіють, і, не приведи Аллах, якщо якась витівка матиме суспільний резонанс аж до втручання міліції...
Поліцейські теж поводиться специфічно, часто тих російськомовних туристів, які зариваються, турки, м'яко кажучи, ставлять на місце силами громадськості. То вигідно "російській" мафії і в поліції менше клопотів. Щодо туристів з Німеччини або Європи, то не кожен з них селитиметься в готель, де мешкають російськомовні. Хоча проживання в готелях німецького туропратора не дешеве. Два тижні по "гарячій" путівці - €1100 з носа... Проте, потри всі клопоти, російськомовний сегмент туристів в Туреччині такий великий, а прибутки від нього такі відчутні (більше, ніж п'яні російськомовні туристи в тамтешніх кафе і рестораціях не платить ніхто), що вже і німці були не проти заангажувати під них пару своїх готелів. Туркам байдуже - везіть, кого хочете, але за порядок відповідаєте ви.
Проте з'являються специфічні статті витрат. Наприклад в "російських" готелях не дуже розбиті писки і голови готельні медики зашивають на місці. У всіх інших готелях навіть до дуже п'яних клієнтів, якщо ті напилися до бісиків, тре викликати швидку. А перед державою за своїх клієнтів відповідає той, хто їх привіз. І платить за їх медичне обслуговування той, хто відповідає. Німці порівняли можливі прибутки з можливими витратами і вирішили, що поки-що вигідніше вкласти гроші у свою корпоративну рекламу в Європі".