У Чистий четвер (його ще називають світлим, великим, страсним, живним) потрібно прибирати хату, комору, подвір'я.
"В нашій родині це останній "робочий" день перед Паскою, - розповідає нам наша читачка Світлана Третяк, - і в цей день ми робимо генеральне прибирання. Мама на вечір йде до церкви, а ми тим часом влаштовуємо собі банний вечір: бо бабця кажуть, що вже ні в п'ятницю, ні в суботу купатися не можна."
В Чистий четвер до світанку ворон носить своїх пташенят в річці купатися. А той, хто скупається раніше за них, буде здоровий цілий рік.
За народним повір'ям, хворі люди мають встигнути скупатися ще до сходу сонця, тоді всі хвороби відійдуть. А ще треба було набрати відро води і на перехресті вилити, «щоб там усе лихо зосталося». "Пам'ятаю, був малим, - пише член групи briz.if.ua у Фейсбуці Сашко ***, - жили ми тоді у Франківську біля Тисменицького мосту, то дідо нас, малих, піднімав спозарання, ми бігли на річку (а то погода різна бувала - не завжди було так тепло, як цього року), а потім виходили на дорогу і виливали з цеберка води. Не знаю, чи то справді такі народні прикмети, але хронічних захворювань я не мав ніколи".
Під час Служби Божої у цей день люди тримають свічку.
Ми не знайшли очевидців цієї традиції, але кажуть, що саме цією свічкою після Служби обходили усе обійстя. Сажею з неї випалювали хрест у хаті на волоці - «щоб лиха нечисть хату минала», а саму свічечку зберігали, тому що вона - дуже помічна:
нею обкурюють людину, яка злякалася (або запалювали перед іконами, коли когось із сім’ї охоплював страх);
під час великої грози запалюють цю свічку, «щоб грім хати не спалив» (тому її і називають громницею).
Коли хтось помирає, то дають йому цю свічку в руку.
В Чистий четвер стригли дітей - «щоб волосся не лізло та щоб голова не боліла».