Культура виробництва у городництві — не лише запорука добрих урожаїв та вагомих заробітків, але й якості продукції.
У родині Сенченків із села Тишківців Городенківського району новий сезон розпочався ще задовго до календарної весни. На столі біля вікна в невеликих ящиках дозріла розсада ранніх сортів помідорів, перцю, баклажанів. Біля кожного ряду, як пам’ятка, — паперова тара від насіння. Розсада капусти в пластикових стаканчиках уже висаджена в теплицю.
Господар Микола Якимович— родом із Чернігівщини. Свою майбутню дружину вподобав ще студентом, перебрався жити до неї на Прикарпаття в 1980 році і влаштувався за фахом, агрономом із захисту рослин у місцевому колгоспі, працював там понад двадцять років. Нині Сенченко, працюючи сільським листоношею, застосовує свої здібності у присадибному господарстві. Шість гектарів (земельні паї батьків його дружини Марії) здають у оренду, на трьох пораються самі. Рослинництво — то чоловікова сфера, а на жіночі руки припадає догляд за живністю: трьома коровами, двома свиноматками, десятками індиків, качок, курей і гусей. Поросята ще малі, але трохи підгодують — і на продаж. Молока від трьох корів здавали по сорок-п’ятдесят літрів. Придбали доїльний апарат, вдалося отримати торік компенсацію.
Тепличка власноруч
Арочну тепличку, закладену ще в лютому, виготовили самі. У великому жолобі з дощок — подушка з біопалива десь на вісімдесят сантиметрів завглибшки. Для цього підходить лише коров’ячий та кінський гній, замішаний із соломою. Зверху насипано десятисантиметровий шар грунтосуміші. Її виготовляють із перегною, піску та чистої від бур’янів землі (брати найкраще після люцерни чи конюшини). Закріплюють стояки, поліетиленову плівку натягують на каркас із гнучкого гілля, присипають біопаливом та прив’язують синтетичними нитками для тюкування. Для надійності зверху прикріплено дошку, обкладено зовні кукурудзинням.
Всередині змайстрований трап, щоб не топтати землю під час догляду. До парника перенесли пікіровану розсаду помідорів, перцю та баклажанів у стаканчиках, які заздалегідь продірявлені знизу цвяхом, щоби сходила волога. Переносячи до відкритого грунту, поливають і перекидають між пальцями дуже обережно, щоб не оголити корінець рослини, садять до лунок разом із грунтосумішшю. На поле капусту переносять у квітні. Все насіння попередньо протруєне.
Сіють і помідори, але в два терміни для надійності. Бувало, що дозрівали «дикі» бездоглядні кущики: десь із гноєм потрапляло насіння. Господар любить експериментувати із сортами. Томати вирощує чорні, червоні, жовті, оранжеві, на догоду покупцям. Є й такі різновиди, що плоди виростають до кілограма. Продають і розсаду, заготовляють соки та соуси. Ці овочі витримують заморозки, але для надійності кожну висаджену рослину треба захистити ковпаком із пластикових пляшок. Те ж стосується й перцю, який висаджують на ділянки десь на початку травня, коли встановиться плюсова температура. Розсаду баклажанів, попередньо замочену у розведеному засобі від колорадських жуків — ще пізніше.
Кавунами дірок не заткати, але наїстися досхочу можна
Добре родять у селі й баштанні культури. Якщо гарбузами тут нікого не здивуєш, то на десятикілограмові кавуни, подібні до великих кабачків, часто приходять подивитися. Їх наразі вирощують лише для власних потреб. Можна сіяти, тоді до кожної лунки треба покласти зо двісті грамів перегною. Скоріше дозрівають кавуни з розсади, тоді удобрюють землю навколо рослин, щоб не нашкодити їх укорененню. Ще ліпші врожаї дають дині. Насіння також треба садити або а касети, або в пластикові стаканчики, земля має бути орана на зяб і боронована. Не варто скупитися: відстань між рослинами в рядку — не менше шістдесяти сантиметрів, міжряддя — до метра. Практично кожну рослину навесні треба закривати не лише від холодів, а й від ворон, які так іноді можуть «прополоти» город, що тільки квасоля й бур’яни зостаються. Крім того, зрізані пластикові пляшки утримують вологу в грунті.
Про Бога треба думати не коло церкви
Микола Сенченко дотримується думки, що більше користі в боротьбі із хворобами рослин та зі шкідниками від протруювання насіння. Взяти хоча б капусту. Її сходи такі малі, що й не помітиш, коли вже знищені капустяною блохою. Доводиться по кілька разів обприскувати насадження, скільки "хімії" влити в рослини. Для кожної культури науковці розробили певні препарати, але треба ретельно дотримуватися зазначеної дози. Деякі господарі як роблять: собі трохи посіяв капусти, а обприскуване без міри на реалізацію. І не цікавить, що хтось заслабне… Така пішла тенденція: вирощене «для себе» і «на продаж».
Є ж якась етика, треба боятися Бога і в полі, а не лише коло церкви. Має бути розуміння, що нині зробиш комусь зле, а завтра собі. Найефективнішим методом підвищення врожайності вважаю сівозміну. Кожна культура виділяє в грунт токсини. Є хвороби, шкідники, притаманні певним рослинам. Вихід — змінювати культури, які не бояться тих чи інших захворювань. Це велика економія для господарів. Випробував у своєму господарстві.
Людмила СТРАЖНИК для БРІЗ