Хоч часто нарікають, що на картоплі багато не заробиш, та все ж цій городній культурі щороку відводять чільне місце й родина Миколи Сенченка із села Тишківців Городенківського району.
Не мають часу, щоб возити вирощене на базар, але вистачає й того, що заготівельники її в селі масово скуповують, як і буряки та капусту. Микола Якимович ще в лютому вибрав насіннєві бульби, розклав на стелажах одним рядом, щоб прогрівалися. Важливо, щоб зачатки листків не перевищували сантиметра. Великі кільця, що витягнулися без світла в підвалі, в землі все одно відмирають. Змонтував ще одну тепличку, куди вже висадив картоплю раннього сорту «Розара». Розмножив із десяти бульб, які, придбавши торік, розклав на підстилку із сухого гною. Зверху вкрив землею. Коли росточки піднялися, як розсада, господар поділив бульби із зачатками й так висадив. Має господар власного коня, площу під картоплю оре восени, тоді ж вносить органіку, бо їй властива післядія.
В Городенківському районі важкі грунти, то за зиму перегній змішується із землею, виділивши необхідний рослинам азот. Навесні ділянку заволочує. Як тільки можна буде зробити рівці, висадить бульби, вносячи нітроамофоску. Ще раз підживлює рослини при сапанні та при підгортанні кущів. Буває, що селяни тільки готують площі під картоплю, а в Миколи Якимовича вже цвіте.
Людмила СТРАЖНИК для БРІЗ