#інформує_ВолонтерБПД

Шлюбні відносини (майнові та немайнові) характеризуються тим, що їх суб’єктивна структура визначається законом, а також тим, що вони виникають на основі конкретного юридичного факту – шлюбу.

Детальніше про майнові правовідносини між подружжям інформує волонтерка Івано-Франківського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Маргарита Гриценко.

Важливість належного регулювання відносин власності подружжя і, по суті, комплексу дій щодо володіння, користування та розпорядження майном прописані в Сімейному кодексі України.

Закон регулює основні параметри поведінки подружжя щодо майна: встановлює майно, що належить подружжю чи кожному з них окремо, обсяг прав та обов’язків подружжя щодо цього майна, порядок купівлі-продажу майна, відповідальність подружжя тощо.

Режим майна подружжя є двох видів: законний (який встановлений українським законодавством) та договірний (встановлений подружжям або нареченими відповідно до шлюбного договору).

Детальніше зазначимо щодо законного правового режиму майна подружжя.

Під законним режимом подружнього майна розуміється, що регулювання відносин чоловіка і дружини відбувається відповідно до чинного законодавства.

Сімейний кодекс України, а саме стаття 61, визначає об’єкти права спільної сумісної власності, до них відносять: будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту; заробітна плата, пенсія, стипендія, інші доходи, одержані одним із подружжя; якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім'ї, то гроші, інше майно, в тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя; речі для професійних занять (музичні інструменти, оргтехніка, лікарське обладнання тощо), придбані за час шлюбу для одного з подружжя, є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Не дивлячись на те, що майно набуте подружжям за час шлюбу, являється спільною сумісною власністю подружжя, є перелік майна яке являється особистою приватною власністю чоловіка чи дружини. Відповідно до статті 57 Сімейного кодексу України, це: майно, набуте нею, ним до шлюбу; майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування; майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто; речі індивідуального користування, в тому числі коштовності, навіть тоді, коли вони були придбані за рахунок спільних коштів подружжя; є премії, нагороди, які вона, він одержали за особисті заслуги; кошти, одержані як відшкодування за втрату (пошкодження) речі, яка їй, йому належала, а також як відшкодування завданої їй, йому моральної шкоди; страхові суми, одержані нею, ним за обов'язковим особистим страхуванням, а також за добровільним особистим страхуванням, якщо страхові внески сплачувалися за рахунок коштів, що були особистою приватною власністю кожного з них; якщо річ, що належить одному з подружжя, плодоносить, дає приплід або дохід (дивіденди), він є власником цих плодів, приплоду або доходу (дивідендів).

Важливою складовою правового режиму подружнього майна є процес припинення їх майнових прав, який пов’язаний з моментом припинення шлюбу, оскільки спільне майно є невід’ємною частиною шлюбного союзу. Отже, після розірвання шлюбу правове розпорядження майна подружжя, тобто режим їх спільної власності, припиняє своє функціонування, якщо подружжя розділило майно, спільно набуте у шлюбі.

Якщо подружжя не поділило спільне майно, то після розлучення воно продовжує бути спільною сумісною власністю, оскільки без поділу майна сам процес розлучення не може частково або повністю відокремити спільне майно подружжя.

#ПравоваДопомога #БПД #ІваноФранківськийМЦ_БВПД