#інформує_ВолонтерБПД

Заповіт, спадковий договір, договір дарування та договір довічного утримання – усі ці правочини є тотожними між собою і проявляються у єдиному намірі власника відчужити майно на користь іншої особи за власним волевиявленням. Однак, укладення кожного з вказаних правочинів несе за собою різні правові наслідки.

В чому різниця між ними – інформує волонтерка Івано-Франківського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Маргаритою Гриценко.

Договір довічного утримання

Договір довічного утримання є альтернативою договору купівлі-продажу у випадку, коли особа має життєву мету, але за певних обставин розпоряджатися своїм майном на праві власності. Цей договір також може розглядатися як альтернатива договору щодо спадкування або договору дарування. Водночас правові наслідки укладення таких договорів суттєво відрізняються.

Як правило, цей вид договору обирають особи, які потребують зовнішньої допомоги, одинокі подружні пари, сім’ї людей похилого віку з обмеженими можливостями або діти-інваліди, позбавлені опіки та піклування родичів, щоб забезпечити себе та отримати догляд протягом усього життя.

Договір довічного утримання відноситься до договору, укладення якого передбачено в обов’язковій письмовій формі та нотаріальному посвідченні (ст. 745 Цивільного кодексу України). Невиконання цієї вимоги означає недійсність договору.

Важливим моментом є те, що право власності обмежене, оскільки набувач не має права продавати, дарувати, обмінювати, передавати в заставу або у володіння іншій особі до смерті відчужувача (ст. 754 Цивільної Кодекс України). Іншим наслідком є ​​те, що набувач зобов’язаний поховати незнайомця, якщо він помре, навіть якщо це не передбачено довічним договором.

Спадковий договір

Це договір, за яким одна сторона (набувач) виконує розпорядження іншої сторони (відчужувача) і набуває право власності на майно відчужувача у разі його смерті.

Повноцінний перехід права власності (володіння, користування, розпорядження) до набувача, відбувається після смерті відчужувача. На майно, визначене у спадковому договорі, нотаріус, який посвідчив цей договір, накладає заборону відчуження (стаття 1307 Цивільного кодексу України).

Договір спадкування завжди укладається в письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, а також державній реєстрації в Спадковому реєстрі (електронна база даних, що містить інформацію про засвідчені спадкові договори). У разі невиконання сторонами таких вимог, спадковий договір вважається недійсним.

Заповіт

Іншою формою передачі права власності за волею власника є заповіт.

Особисте розпорядження людини у випадку смерті - це заповіт (ст. 1233 Цивільного кодексу України).

Заповідач вільний у виборі спадкоємців - він може позбавити будь-яку кількість спадкоємців за законом прав на спадкування, не вказавши причин, а також може передати своє майно не лише родичам, але й незнайомим людям, які не є членами сім'ї. Спадкоємцями можуть бути одна або кілька осіб.

Заповідач не може позбавити права на спадкування осіб, які мають право на обов’язкову частку у спадщині: малолітні, неповнолітні діти, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця; непрацездатна вдова (вдівець); непрацездатні батьки спадкодавця.

Заповідач може змінити, відмовитись або скласти новий заповіт у будь-який час. Заповіт можна змінювати багато разів, і кожен новий скасовує попередній (ст. 1254 Цивільного кодексу України). Для кожної нової версії заповіту потрібно нотаріальне посвідчення.

Договір дарування

Договір дарування - це договір, за яким одна сторона (дарувальник) безкоштовно передає майно (дарунок) іншій стороні (обдарованому) (ч. 1 ст. 717 Цивільного кодексу України).

У разі дарування нерухомого майна договір дарування складається у письмовій формі з подальшою державною реєстрацією та нотаріальним посвідченням.

Моментом укладення договору вважається передання майна, окрім випадків, коли дарувальник зобов’язується передати обдаровуваному майно у майбутньому. В такому випадку, право власності обдаровуваного на дарунок виникає з моменту його прийняття (ст.722 Цивільного кодексу України).

Договір дарування належить до безоплатних правочинів, за умовами якого обдаровуваний не має перед дарувальником будь-якого зобов’язання матеріального характеру.

#ПравоваДопомога#БПД#ІваноФранківськийМЦ_БВПД