До Івано-Франківського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги (далі – Місцевий центр) звернувся клієнт (далі – Позивач) з питання підготовки процесуальних документів та представництва його інтересів з питання стягнення грошових коштів.

Місцевим центром прийнято рішення призначити адвоката для надання безоплатної вторинної правової допомоги.

Адвокатом підготовлено позовну заяву в суд до АТ КБ «Приватбанк» (далі – Відповідач) про стягнення грошових коштів.

Обгрунтовуючи свої позовні вимоги заявник зазначав, що в 2007 році з  Відповідачем укладено договір банківського вкладу «Копілка дітям» + «Карта Універсальна» на суму 1000 гривень на 12 місяців+1 день під 13.25% річних, Позивачем передано спірні грошові кошти. Відповідно до п.1 договору Відповідачем видано Позивачу електронну ощадну книжку (картку) та відкрито розрахунковий рахунок; проценти на вклад нараховуються щоденно і виплачуються в кінці строку вкладу, після 15.00 год. наступного дня. Нараховані проценти додаються до суми вкладу. Договір пролонгується на аналогічний період, якщо до його завершення вкладником не подано заяву про завершення договору. 30.05.2018 Позивачка подала Відповідачу заяву про розірвання договору. Листом від 21.06.2018 Відповідач відмовився у поверненні вкладу з підстав окупації Кримського півострову. Відповідно до розрахунку Позивача на 02.01.2017 заборгованість Відповідача становить 3948,74 грн., з яких 3484,91 грн. вклад з 26.07.2007 по 14.08.2017 та додані до вкладу проценти, 261,06 грн. процентів за період з 15.08.2017 по 02.01.2019, 0,13 грн. пені за прострочення вкладу, 2,90 грн. пені за прострочення процентів, 161,08 грн. інфляційних нарахувань.

Позивач в судовому засіданні надала пояснення про те, що проживала на Кримському півострові і у зв’язку з окупацією переїхала до Івано-Франківська.

Судом встановлено, що відповідно до платіжного документа Позивач передав Відповідачу 1000 грн. за спірним договором вкладу.

Відповідно до ст.3 Цивільного кодексу Українизагальними засадами цивільного законодавства проголошено неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією Українита законом; судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність.

Відповідач, надаючи відповідь на звернення Позивача у поверненні позики і процентів за нею зобов’язаний був повідомити інформацію щодо суті прохання Позивача, а не зазначати абстрактну інформацію про іншу свою діяльність.

Отже із переданням Позивачем грошових коштів Відповідачу та підписанням договору банківського вкладу, прийняттям відповідачем грошових коштів на укладення відповідного договору та погодження змісту відповідного правочину в частині прав і обов’язків сторін сторони уклали спірний договір, який є обов’язковим для їх виконання.

Згідно правової позиції викладеної в Постанові Верховного Суду від 19/09/2019 у справі №201/4285/15-ц тлумачення ч.3 ст.1060 Цивільного кодексу Українисвідчить, що банк зобов’язаний видати вклад та нараховані проценти за вкладом із спливом строку, який встановлений у договорі банківського строкового вкладу.

Доводи Відповідача з приводу того, що банк був зобов’язаний припинити діяльність своїх відокремлених підрозділів на території АР Крим та м.Севастополя, оскільки на території АР Крим та м.Севастополя поза волею відповідача виплати вкладникам АТ КБ «ПриватБанк» здійснює інша юридична особа необґрунтовано належними правовими підставами оскільки договір банківського вкладу був укладений не з філією банку, а з АТ КБ «ПриватБанк», яке є юридичною особою, і згідно зі ст.527 Цивільного кодексу України повинно виконувати свої зобов’язання за договором банківського вкладу.

Враховуючи вищенаведене, суд вирішив: стягнути з Відповідача на користь Позивача заборгованість в сумі 3642,65 грн., з яких 3484,91 грн. вклад та додані до вкладу проценти, 2,64 грн. нарахованих процентів, 5,12 грн. пені за прострочення фінансової послуги, 149,97 грн. інфляційних нарахувань.

#УспішнаСправа #ПравоваДопомогаІвано_Франківськ #БПД