Кримінальний процесуальний кодекс 2012 року представив для української правової системи нове поняття «кримінальний проступок». Хоча дана новела була відома нам з 2012 року, однак імплементація цього інституту вимагала часу для напрацювання механізму його функціонування.

01.07.2020 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень», який передбачає введення в дію кримінальних проступків.

Так що ж таке "кримінальний проступок"? Згідно ч.2 ст.12 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» кримінальним проступком є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або інше покарання, не пов’язане з позбавленням волі.

До кримінальних проступків, наприклад, будуть належати  сотні правопорушення, серед яких погроза вбивством; жорстоке поводження з тваринами; експлуатація дітей; крадіжки та шахрайство здійснені одним порушником (тобто не у складі групи) і на суму, що не перевищує 105 тис. грн.; хуліганство – знову-таки, спричинене однією особою, а не групою; заподіяння легких тілесних ушкоджень; зберігання невеликої кількості наркотиків без мети збуту; фіктивне підприємництво, що не завдало суттєвих збитків державі тощо.

Розслідування кримінальних проступків. Розслідування проступків буде здійснюватися у формі дізнання. Так, дізнання здійснюють підрозділи дізнання або уповноважені особи інших підрозділів органів Національної поліції, органів безпеки, органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства, органів Державного бюро розслідувань, Національного антикорупційного бюро України. Варто зазначити і те, що дізнавач, що є службовою особою підрозділу дізнання, наділяється повноваженнями слідчого.

Строки розслідування. Дізнавач зобов’язаний не пізніше 72 годин з моменту затримання особи подати прокурору всі зібрані матеріали дізнання разом із повідомленням про підозру, або 20 діб, якщо підозрюваний не визнає вину або існує необхідність проведення додаткових слідчих (розшукових) дій або вчинення кримінального проступку неповнолітнім.

За вчинення кримінальних проступків не передбачається обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Зверніть увагу, що затримання особи, яка вчинила кримінальний проступок, здійснюється не більш як на три години з моменту фактичного затримання; особу може бути затримано без ухвали слідчого судді, суду підозрювану у вчиненні кримінального проступку лише у випадках, якщо ця особа:

• відмовляється виконувати законну вимогу уповноваженої службової особи щодо припинення кримінального проступку або чинить опір;
• намагається залишити місце вчинення кримінального проступку;
• під час безпосереднього переслідування після вчинення кримінального проступку не виконує законних вимог уповноваженої службової особи;
• перебуває у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння та може завдати шкоди собі або оточуючим.

Матеріал підготовлено адвокаткою, фахівчинею відділу «Богородчанське бюро правової допомоги» Вікторією Бігун