Часто так буває, коли особа за життя почала процес з безоплатної приватизації земельної ділянки, проте з різних причин не встигла завершити дану процедуру, отримати правовстановлюючий документ та здійснити відповідну реєстрацію права.
І вже на стадії прийняття та оформлення спадщини, спадкоємці дізнаються про неможливість спадкування такої земельної ділянки, оскільки вона не перейшла у приватну власність спадкодавця.
За таких обставин у спадкоємця виникає питання щодо можливості чи неможливості оформлення права та таку земельну ділянку.

Законодавство України:

• Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкування є перехід прав та обов’язків від фізичної особи, яка померла до інших осіб;
• Згідно ст. 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті;
• Згідно до ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення;
• Громадяни України набувають право власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини, як це визначено в ст. 81 ч.1 п. «г» Земельного кодексу України;
• У відповідності до ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини;
• За змістом ст. 1296 Цивільного кодексу України оформлення спадщини здійснюється шляхом видачі спадкоємцю свідоцтва про право на спадщину;
• У Земельному Кодексі України визначено, у разі коли спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно до ст. 125 Земельного кодексу України, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, а органами місцевого самоврядування відмовлено у завершені процедури приватизації, то спадкоємці мають право звертатися до суду із позовом про визнання права на завершення приватизації та одержання державного акту про право власності на землю на ім’я спадкоємця, а не права власності на земельну ділянку;
• Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають із моменту державної реєстрації цих прав;
• Відповідно до ст. 126 Земельного кодексу України оформлення речових прав на земельну ділянку оформлюється відповідно до Закону України «Про реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Потрібно враховувати вимогу, щодо виконання спадкодавцем за життя активних дій та вимог законодавства щодо приватизації земельної ділянки, а також неможливості завершити процедуру приватизації та реєстрації за собою права власності на землю у зв`язку зі смертю, а тому така земельна ділянка входять до складу спадкового майна.

На підставі абзацу 2 п. 1 розділу X "Перехідні положення" Земельного Кодексу України рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийняті органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету КМУ від 26 грудня 1992 року "Про приватизацію земельних ділянок"(втратив чинність на підставі Закону України від 14 вересня 2006 року № 139-V) є підставою для виготовлення та видачі цим громадянам або їх спадкоємцям державних актів на право власності на земельну ділянку за технічною документацією щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку (пункт 1 розділу X доповнено абзацу 2 згідно із Законом від 16 вересня 2008 року № 509-VI). На підставі абзацу 5 п. 1 розділу X "Перехідні положення" ЗК Внесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельні ділянки, місце розташування яких визначено за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв), які розроблені до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення складу, змісту та порядку погодження документації із землеустрою", відомості про які не внесені до Державного земельного кадастру, здійснюється за технічною документацією із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Оскільки дуже часті випадки не завершення процедури приватизації припадають на роки, що передували 01 січню 2013 року і правовстановлюючим документом, який за життя спадкодавець не встиг отримати був саме Державний акт, тому відповідно до законів України «Про державний земельний кадастр» та «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» з 01 січня 2013 року державні акти на право власності на земельну ділянку не видаються, а тому за спадкоємцем в порядку захисту спадкових прав необхідно визнавати право на завершення процедури приватизації та одержання правовстановлюючого документа на ім’я спадкоємця, шляхом здійснення всіх реєстраційних дій, пов’язаних з державною реєстрацією даної земельної ділянки.

На підставі викладеного вбачається, що якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно зі ст.125 Земельного Кодексу України, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до вимог чинного законодавства України. Тому якщо громадянин, який висловив волю на приватизацію земельної ділянки, помер до прийняття компетентним органом рішення про приватизацію (передання у приватну власність, відведення), до його спадкоємців у порядку спадкування переходить право вимагати такої приватизації. Оскільки право власності в особи спадкодавця ще не виникло, вищезазначене унеможливлює видачу свідоцтва про право на спадщину. Тому спадкоємці мають право звертатися до суду з позовом про визнання відповідного права в порядку спадкування – права на завершення приватизації та одержання документа, що посвідчує право власності на землю на ім’я спадкоємця.

Інформацію підготовлено фахівчинею відділу "Надвірнянське бюро правової допомоги" Місцевого центру Людмилою Туєшин.

#ПравоваДопомога #БПД #ПравоваКонсультація #LegalAid