Сьогодні коли ми аналізуємо перебіг передвиборчої боротьби буде цікаво відмітити неординарні моменти даного процесу. Загалом сценарій виборів 2012 був цілком прогнозований і узгоджений між владою і "опозицією". Все розпочиналось з мовного закону. Не випадково 30 штиків тої ж таки опозиції проголосувало за "двохмовність". Дві політичні сили чітко розподілили електорат - такий висновок чітко підтвердила карта по висуненню мажоритарщиків. Чому наші славні герої і борці з Регіональним режимом не висунули своїх кандидатів в Донецькій чи Харківській областях? Думаю, що висновок очевидний. Я не випадково термін "опозиція" пишу в лапках. Навіть, якщо ми візьмемо до уваги останній рік, ми не помітимо конкретних дій протидії з їхнього боку владі. Все було розраховано на те, що електорат їм і повірить і озлоблено стане на бік "справедливих поборювачів влади". Однак, не все спрацювало. Тенденція росту підтримки ВО "Свобода" та політичної партії "Удар" дає нам чітке розуміння, що електорат все менше вірить нашій псевдоопозиції. Напревеликий жаль свідомість і політична грамотність нашого суспільства - дуже низька. Чомусь ніхто не задався запитанням, а хто є фінансистом нових лідерів і кому вигідна присутність "нових опозиціонерів" у Верховній Раді. Вже 20 років в Україні всі виборчі технології базуються на сценарії створення образу ворога:для заходу - це бандитський Донецьк, для сходу - це бандерівський фортпост. Оськільки рейтинг провладної партії зазнав спаду став цілком логічний сценарії загострення проблеми "ворога". По цій причині і відбулась активізація кишенькового звіра. Звернусь до жарту "95 кварталу", як сказав герой в образі Януковича:" Мені всерівно за яку з партій Партії регіонів Ви будете голосувати". Що з цього випливає? Невже в кожному жарті є доля правди? Якщо так, то цілком логічним стає процес розпуску Верховної ради нового скликання вже в наступному 2013 році. Без сумніву, що те середовище в якому ми живемо - це все влада, яка утримує декілька кишенькових песиків під назвою "опозиція". Чи може таке бути? Переконаний, що так, адже Україна - це без сумніву "демократична" держава.