Купити квартиру Івано-Франківськ

ПОРТРЕТ ПРОФЕСІЇ


Портрет професії: керівник військових вишколів
Сергій Демчук: громадський діяч та захисник національного бойового мистецтва. Сергій Демчук є видатною особистістю, яка впливає...
Портрет професії. Водій
«Під час зустрічей з колегами розумієш, що насправді є війна, - розповідає водій в АТ...
Портрет професії. Воєнний розвідник
7 вересня 2021 року українська воєнна розвідка відзначає 29-у річницю створення. За цей час відомство...
Комплектувальник товарів: обов’язки, плюси та мінуси професії
З розвитком гуртової та роздрібної торгівлі, а також численних інтернет-магазинів набула актуальності вакансія «комплектувальник товарів»...
Портрет професії. Дизайнер прикраc
Її прикраси носять тисячі людей в Україні, Італії, Польщі, Росії, Америці, Іспанії, Греції, Норвегії, Грузії.....
Портрет професії. Електрогазозварник 5 розряду «Івано-Франківськгаз»
Лідія Анікеєнко: «Коли ставлю шов, вогонь мене заряджає… Тому я б не змогла працювати за...
Портрет професії. Миловар
Заради нової справи вона залишила звичний побут та стабільну роботу у Франківську і перебралась до...
Портрет професії. Кондитер
Щодня у стрiчцi соціальних мереж нам трапляються фото апетитних тортiв та кексів, вiд споглядання на...
Портрет професії. Тренер з НЛП (нейро-лінгвістичного програмування)
У нашому суспільстві багато говорять про те, що НЛП – це маніпуляції. Демонізуючи НЛП, люди...
Портрет професії. Інженер з якості
У рамках відзначення міжнародного тижня інженерії та технологій продовжуємо розповідати про інженерні професії. Чи задумувалися ви...

БЛОГИ


Юридичні консультації
вул. Івана Франка, 4 Івано-Франківськ 76000 тел.0342...
Координаційний центр з надання правової допомоги та Національна соціальна сервісна служба спільно захищатимуть права вразливих категорій осіб
Координаційний центр з надання правової допомоги та Національна соціальна сервісна служба, як центральний орган виконавчої...
14.7.2023, 10:09
ЩОДЕННИКИ СТЕПАНА ПУШИКА
З люб’язної згоди дружини Степана...
Жовтень, 1989: Пушика продовжують "звинувачувати" у націоналізмі
11/10/1989 «Прикарпатська правда» надрукувала мою обскубану репліку-відповідь Дедуріну, який мене й Товариство звинуватив у націоналізмі. Я...
2.2.2021, 12:57

ОПИТУВАННЯ


Чи любите ви пампухи з ружою?
Так
Ні
Це що?

НАШІ ДРУЗІ


Хто боїться горобців, проса не сіє

Блог на БРІЗ


ЩОДЕННИКИ СТЕПАНА ПУШИКА
З люб’язної згоди дружини Степана Григоровича – пані Ганни, його сина Тараса і доньки Лесі окремим блогом починаємо друкувати (вибірково) «Щоденники Степана Пушика», щоб дати змогу нашим краянам якомога краще відкрити для себе нашого земляка й патріота.
Квітень 1989: Середня Азія, Кавказ, Прибалтика, Молдавія, Білорусія – всі шумлять
25.11.2019, 10:30

 10.ІV.1989.              

Передали по радіо вранці, що в Грузії, в Тбілісі, перед урядовим будинком був величезний багатотисячний мітинг. Проти людей кинули міліцію, війська, КДБ. Пишуть, що 16 осіб задушили, багато є поранених і т.д. Грузія, Абхазія добиваються самовизначення й від’єднання від СРСР. Виходить, що весь Кавказ і Закавказзя цього хоче. Подібний 20-тисячний мітинг був і в Кишеневі. На суботу й неділю в села не пускають автобуси, аби молдовани не з’їжджалися до столиці. Тут начебто теж були жертви.

                         х                    х                  х

Гомонять у місті, що в Грузії хотіли захопити владу, тому й кинули війська. Гумовими кийками били людей. Те, що робилося в Угорщині, Чехії і Польщі, прийшло до нас. Середня Азія, Кавказ, Прибалтика, Молдавія, Білорусія – всі шумлять. Загомонить і Україна. Виникне багатопартійність. Якщо не підуть на багатопартійну систему, розсиплеться Союз. Але буде громадянська війна. Всюди палає незадоволення, криза всього, девальвація грошей, нестача продуктів харчування, товарів. Гряде щось велике.                       


     11.ІV.1989.               

Тепло, аж душно. Сонце бреде в хмарі й цвітуть сади. Писав доповідь на конференцію, сполудня в Спілці прийняв делегатів конференції, створював осередок на заводі «Позитрон» . Тут сильний опір чинить начальство, навіть браму замкнули, щоб члени Товариства української мови імені Тараса Шевченка обходили все заводське подвір'я, та ми почекали пів години. Я мав доповідь і пішов із заводу, а вибори проводили вже без мене. Лишився там Головатий. Мене засипали питаннями про НРУ. Я сказав, що позитивно ставлюся до Руху. Позавчора мені телефонувала  якась літераторка з Тернополя, що там уже виникли організації, але перервали телефону розмову.

    Про Щербицького я сказав робітникам таке: «Я завжди шанував старих людей і гадаю, що Щербицькому пора йти на пенсію». Зала вибухнула овацією. Із заводу «Позитрон» поїхав до музею. Тут діє університет «Скарби народу», і я мав лекцію «Шевченківськими місцями», але розмова вийшла набагато ширша і глибша. Знову запитань багато. Прокидається Україна.

   Вже пізно ввечері засідали із Шулепою і Путьком; був і Лесюк. Обком готує диверсію. Я передчував, що обком щось комбінує з мандатами і запрошеннями. Був Шулепа в Івана Слюсара, і той сказав, що «Рух» поширює свої запрошення.

    - Та, певне, інакші?

    - Ні, такі самі.

    - Нічого, ми на кожне запрошення і мандат ударили печатку.

    - А – а – а… - розчаровано сказав Іван Слюсар.

Добре, що я придумав проштампелювати мандати і запрошення. Не вдасться обкому скомбінувати.

    Вчора в обід я прокрутив багато цікавого. Шулепа Степан Григорович (нас два Сепани Григоровичі) крутиться, а Путько вже забувається – склероз розвивається. Правда, він теж робить добру справу. Ходив Путько до єпископа Макарія, аби дав представника до Ради. Виділив Новосада, кандидата богослов'я, який у катедрі править. Буде цей священик у Раді і виступатиме на конференції від церкви. Макарій спочатку злякався, коли Путько запропонував увійти до Ради Товариства української мови імені Тараса Шевченка, а далі запропонував Новосада. Церква – це сила, з нею воювати обкомові складніше.


     13.ІV.1989.           

Три дні гуде область, що в Делятині стався ядерний вибух, і різко піднялася радіація. Кажуть, що там видобувають уранову руду (на місці села Луги), інші, що стоять літаки, треті, що – ракети. Військові носять авіаформу, то цілком може бути, що там арсенал ядерної і хімічної зброї для авіації. Делятинська і Чернівецька трагедії цілком можуть бути взаємопов’язані, бо ж Чернівці (старий район) п’ють воду з Прута. Земля йде до загибелі. Науково-технічний прогрес – прискорення вмирання всього вічного і святого.


    14.ІV.1989.         

Вчора до опівночі радилися про проведення конференції в суботу. Осередки ростуть, як гриби. Вже маємо членів 7000-8000, а осередків більше 80. Пишу доповідь три  дні. Виступав у інституті нафти і газу на святі науки. Тут наш осередок. Добиваємось викладання  рідною мовою. Я читав поезії. Клопотовська, яка повернулася з Індії, співала, а ще бандуристки, Володимир Пірус. Я до кінця не був, бо дуже багато роботи. З Лесюком Миколою, Путьком Антоном, Шулепою сиділи допізна в Спілці письменників. Запрошення розповсюджені, доповідь майже написав, резолюція складена. Сплю тепер мало. Спалюю себе. Напруга. Серце болить.


    15. ІV.1989.               

І ось настав день установчої конференції Товариства рідної мови імені Тараса Шевченка. Як добре, що я не пішов на те, щоб провести її будь-як!  Як добре, що виступив по радіо і в газеті (в «Прикарпатській правді» аж двічі). Як добре, що помирив два ворогуючі об’єднання в Калуші!  Як добре, що «рухівці» прислухалися, що не можна отак діяти на авантюру, і неформалам не вдалося розколоти моноліт. Славко Шевчук лишився обкаканий, бо ніхто за ним не пішов, і його на конференцію не запросили. Виступав Маркіян Чучук

І вихопився Роман Гладиш (то чоловік нарваний). О 10 годині ранку в будинку політосвіти було вже багато людей з усіх районів області. Я встав о 6-ій годині ранку і ще переробив 4-5 сторінок доповіді. Читав її хвилин 50! Раз-у-раз мене переривали оваціями, а коли закінчив читати, то всі встали й довго аплодували мені. Конференцію  відкривав я. Присутніх було 700-800 делегатів. Величезне піднесення. З президії я віддав усі крісла, бо не було на чому сидіти. Вели конференцію Лесюк і Шулепа позмінно. Троє ми сиділи на сцені, а студентки протоколювали виступи. Виступали прекрасно. Про Статут співдоповідь мав Шулепа. Прекрасно промовляв артист Шлемко, інженер Головатий, Данилишин, вчителька Бойко Віра, Левенець з Коломиї, Гаврилюк з Калуша.

Завпропагандою обкому Куравський виступив сяко-тако… Яковина теж не дуже добре виступив. Ми зібрали 1650 крб. на Галфільм, пам’ятник Франкові й Роксолані. Провели голосування, прийняли резолюцію, звернення. Я мав заключне слово. Дали для делегатів прекрасний концерт. Провів першу нараду з правлінням і радою. Попереду велика праця. Створення Товариства й конференція – велике потрясіння для області. Не було ще такого. Мої повноваження голови оргкомітету закінчилися, я став головою Товариства.

      У Тернополі за створення організації НРУ виключили з партії  відповідального секретаря письменницької організації Петрука-Попика. Слабенький поет, та відважний чоловік. Щербицький розіслав листа про боротьбу з НРУ, з неформалами. Реакція наступає на всіх фронтах, але тепер процес демократизації глибший, як при Хрущові, й нині Щербицький – гороб’яче опудало. Усі народи не закують у кайдани.


     16.ІV.1989.             

 Дуже мало й погано спав. Аналізував, як ішли ми до створення Товариства української мови імені Тараса Шевченка. Наша ініціативна група виникла ще торік, гальмували створення осередків. І нині гальмують. Та проломили стіну, утворили немалу силу, провели велику конференцію – 800 осіб було. Добре, що ми дали змогу народитися. Пішла слава по краю. Закипіла праця.

                            х                    х                      х

     Вернулися з Ужгорода Ярослав Дорошенко і Павло Добрянський. Були на виступах. Ярош їздив теж книжку пробивати. Ми Товариство створили, а вони гроші заробляють. Закарпатці й далі гризуться між собою. Іван Чендей висміяв Жупанина в оповіданні «Кукурічки». Вовчок бігає і паплюжить Петра Скунця й Івана Чендея. Скунць розказує, що коли помер Вовчків батько, то ховали його зі священиком. Петро Скунць у обкомі взяв машину й поїхав у Нижній Бистрий. Коли Вовчок побачив, що їде рафік з обкомівськими номерами, то втік у ліс. Петровцій пише ганебні доноси на Петра Скунця й Івана Чендея. На звітно-виборних зборах хотіли замінити Вовчка Скунцем, але Петро не захотів іти на цю посаду. Тоді запропонували Керекеша, але вони зібрали порівну голосів. Почали телефонувати на квартиру до Ладижця (він не був на зборах), і той сказав слово за Вовчка. Отак і лишився бездарний Василь головою письменників Закарпаття.


  19.ІV.1989.               

Відбулися звітно-виборні збори Київської організації СПУ. Обрано головою Івана Драча. Це чиновникам, як серпом по яйцях. В Києві та у Львові йде війна за депутатські місця. Погребняк (перший зі Львова) й Масик (перший Києва) провалені на виборах. Знову борються Драч, Братунь, Яворівський, Павличко підключився, редактор «Вечірнього Києва» – Карпенко.Чотири літа перебудови втомили людей, бо наслідки дуже сумні на нашій Україні.«Доборолась Україна до самого краю, гірше ляхів свої діти її розпинають». Але все одно, то вже не те, що було до 1985-го і навіть у 1985-му.

                          х                       х                        х

                       БЕЗРОБІТНИЙ

     Прийшов сьогодні вранці мій ровесник Володимир Прокопович Боднар. Кремезний, сильний. Казав, що працював бетонником у «Прикарпатжитлобуд», та його вигнали за язик. Ще раніше когось там штрикнув ножем на Бистриці. За що сидів. Жінка його– прибиральниця, мають двоє дітей. І вигнали Боднара з роботи. Він уже кілька разів проводив демонстрації. 2 січня – перед обкомом, 17 грудня, коли партконференція ішла, 3 квітня знову носив плакат з написом: «Я – Боднар Володимр Прокопович з Угорник. Безробітний. Двоє дітей голодують і жінка». Звертався Боднар до київського Федорука, який очолює Гельсінську українську спілку, той відправив до сивовусого й сивоволосого представника, який є у Івано-Франківську (не хотів Боднар сказати, хто це такий, казав, що різьбар). Але той не поміг. Був у Посторонка, знає всіх кадебістів. Посторонко прийняв його, але сказав, що органи цим займаються – вмив руки. Тепер каже Боднар, що їде до Чорновола у Львів, або напише за кордон. Лузав соняшник оцей Боднар і розказував про свої біди.

                         х                    х                     х

   Радіостанція «Свобода» присвятила моїй творчості двадцятихвилинну передачу. Багато чули її, а я не чув. Кажуть, що досить об'єктивно говорили про мою творчість, про книжку «Луни» і про «Слово о полку», яке я переклав і розшифрував немало темних місць


    20.ІV.1989.            .

Дуже тривожно, що адміністративно-командний апарат не здає, а тільки укріплює свої позиції. Розігнали агропром, та кожен шукає, де б то прилаштуватися, в село ніхто не хоче повертатися.

   Телефонував Женченко, аби наші художники: Мурафа, Боєчко, Обідняк, Губаль, Осадца давали свої твори для художнього салону в Канаду. Якийсь мільйонер Лисенко (українець) організовує той салон.

                            х                     х                     х

     «Літературна Україна» надрукувала велику статтю Слабошпицького. Хвалить мою «Галицьку браму». Пише Михайло, що вийшла в «Карпатах», а вона ще не вийшла з друку, за журналом написав.

                           х                      х                    х

   Провів заняття літгрупи. Відбувся оргкомітет Товариства української мови  на кафедрі мови педінституту. Я попросив Лесюка, щоб пустив нас на кафедру. Збираємо правління в середу.

                         х                     х                    х

    Суспільство зайшло у великі суперечності. Номенклатурна мафія середнього і вище середнього рівня скомпрометувала себе вкрай, і я не вірю, що врятує її новий драконівський закон. Гомонять, що народний фронт виник і в Узбекистані. Люди хочуть перемін, а еліта приймає закон, що за образу й компрометацію чиновника даватимуть до 3-х років або 2000 крб. штрафу. Штрафи зростатимуть. Такого світ не бачив ще.


Коментарів ще не додавалось!

Залишити коментар

Ім'я: 




Архів


Березень
2024
        1 2 3
4 5 6 7 8 9 10
11 12 13 14 15 16 17
18 19 20 21 22 23 24
25 26 27 28 29 30 31

РЕКЛАМА



ФОТОНОВИНИ


ФК «Карпати» нестандартно презентували нову форму та оголосили титульного спонсора – бренд «Львівське»

ВІДЕОНОВИНИ


Яку небезпеку несе генератор?
<p>
	<span style="color: rgb(15, 15, 15); font-family: Roboto, Arial, sans-serif; font-size: 14px; white-space: pre-wrap; background-color: rgba(0, 0, 0, 0.05);">Часто замінниками центрального електропостачання стають генератори, а обігрівачами приміщення - газові прилади. Поряд з тим, такі речі несуть в собі ряд потенційних ризиків. Про них розповів Богдан Левицький, лікар з гігієни праці відділу досліджень фізичних та хімічних факторів ДУ "Івано-Франківський ОЦКПХ МОЗ України".</span></p>

РОЗСИЛКА НОВИН



все для підприємців, роботодавців та орендарців