Купити квартиру Івано-Франківськ

ПОРТРЕТ ПРОФЕСІЇ


Портрет професії: керівник військових вишколів
Сергій Демчук: громадський діяч та захисник національного бойового мистецтва. Сергій Демчук є видатною особистістю, яка впливає...
Портрет професії. Водій
«Під час зустрічей з колегами розумієш, що насправді є війна, - розповідає водій в АТ...
Портрет професії. Воєнний розвідник
7 вересня 2021 року українська воєнна розвідка відзначає 29-у річницю створення. За цей час відомство...
Комплектувальник товарів: обов’язки, плюси та мінуси професії
З розвитком гуртової та роздрібної торгівлі, а також численних інтернет-магазинів набула актуальності вакансія «комплектувальник товарів»...
Портрет професії. Дизайнер прикраc
Її прикраси носять тисячі людей в Україні, Італії, Польщі, Росії, Америці, Іспанії, Греції, Норвегії, Грузії.....
Портрет професії. Електрогазозварник 5 розряду «Івано-Франківськгаз»
Лідія Анікеєнко: «Коли ставлю шов, вогонь мене заряджає… Тому я б не змогла працювати за...
Портрет професії. Миловар
Заради нової справи вона залишила звичний побут та стабільну роботу у Франківську і перебралась до...
Портрет професії. Кондитер
Щодня у стрiчцi соціальних мереж нам трапляються фото апетитних тортiв та кексів, вiд споглядання на...
Портрет професії. Тренер з НЛП (нейро-лінгвістичного програмування)
У нашому суспільстві багато говорять про те, що НЛП – це маніпуляції. Демонізуючи НЛП, люди...
Портрет професії. Інженер з якості
У рамках відзначення міжнародного тижня інженерії та технологій продовжуємо розповідати про інженерні професії. Чи задумувалися ви...

БЛОГИ


Юридичні консультації
вул. Івана Франка, 4 Івано-Франківськ 76000 тел.0342...
Координаційний центр з надання правової допомоги та Національна соціальна сервісна служба спільно захищатимуть права вразливих категорій осіб
Координаційний центр з надання правової допомоги та Національна соціальна сервісна служба, як центральний орган виконавчої...
14.7.2023, 10:09
ЩОДЕННИКИ СТЕПАНА ПУШИКА
З люб’язної згоди дружини Степана...
Жовтень, 1989: Пушика продовжують "звинувачувати" у націоналізмі
11/10/1989 «Прикарпатська правда» надрукувала мою обскубану репліку-відповідь Дедуріну, який мене й Товариство звинуватив у націоналізмі. Я...
2.2.2021, 12:57

ОПИТУВАННЯ


Чи любите ви пампухи з ружою?
Так
Ні
Це що?

НАШІ ДРУЗІ


Сльозогінний газ — це фундамент, на якому тримається вся демократія

Блог на БРІЗ


ЩОДЕННИКИ СТЕПАНА ПУШИКА
З люб’язної згоди дружини Степана Григоровича – пані Ганни, його сина Тараса і доньки Лесі окремим блогом починаємо друкувати (вибірково) «Щоденники Степана Пушика», щоб дати змогу нашим краянам якомога краще відкрити для себе нашого земляка й патріота.
Початок квітня 1989 року: "створення Товариства української мови — боротьба"
21.11.2019, 14:54

  2.ІV.1989.           

Ми з Грабовецьким ходили по місту, потім сиділи в Спілці, аж надійшов Шатохін з листом на захист Попова, який сидить уже 8 діб за дрібне хуліганство. Під час виборів гриміла музика на виборчій дільниці в гуртожитку. Він просив скрутити гучномовці, його гнали, він ударив кулаком і розбив кватирку. Дістав 10 діб не стільки за хуліганство, як за те, що викладач і студентам викладає не так, як інші ретрогради, писав з Шатохіним листа, щоб квартири, які збудувало начальство собі, передали студентам під ясла-садок. За це й покарали.

                                     х                     х                      х

  Рухівці-неформали показували мені статтю проти статті Ясінського Адольфа. Адольф у “Прикарпатській правді” топтав НРУ і тих, хто підтримує його. Не надрукує Громадський.

   Про мене ходять найнеймовірніші чутки:

   - Побили в квартирі, вчинили трус.

   - Зняли з поїзда, посадили в чорну “Волгу”, повезли кудись, побили.

  - Спалили мою машину й побили.

  - Потрапив у реанімацію в Івано-Франківську.

  - Лежу в реанімації у Львові.

  - Засадили до психлікарні.

  - Наїхали машиною...

Галина Турелик хотіла дати відповідь на листи, та не надрукувала. Не розумію, чи людям хочеться мати мученика, чи навмисно розпускають таке про мене, аби залякати. Перед виборами розпускали, зрозуміло чого. А тепер?

                          х                         х                       х

З космічним апаратом “Фобос” втрачено зв'язок. Ще раніше вийшов з ладу перший апарат. Преса тепер пише про різні чудеса, й це підсилює в людей чекання на пришестя месії або кінця світу. Нині 99% людей вірять, що інопланетяни — постійні гості землі, що поблизу землі крутиться невидима планета, через яку загинув “Челінджер”, що ходить вона вісімкою, що на планетах душі наші. Таке говорять, що нормальний збожеволіє.

                            х                        х                       х

У Молдавії була величезна демонстрація (20000) з людськими жертвами. Зустріч Горбачова з керівниками засобів масової інформації якась особлива. Крім доповіді, ніяких повідомлень про виступи. Почалося закручування гайок? Нині все тлумачиться як націоналізм. Демонстрація — націоналізм, мітинг — націоналізм, свіже слово — націоналізм, рідне слово — націоналізм... ізм... ізм... ізм...

                             х                        х                       х

 Женченко прилетів з Києва. Обідав у нас. Потім я посадив його на поїзд до Коломиї, де виступатимуть. Розповідав про гризню в Спілці. Він підтримує Бориса Олійника, бо той узяв Женченка у Фонд культури на роботу. Борис Олійник хоче лишити пост партійного секретаря. Якщо вірити Женченкові, уже написав заяву, що виходить із спілчанських секретарів. Зрозуміло, що Борис повівся підло щодо Руху. А попри це, він через Раїсу Максимівну передав листа-прохання групи письменників зустрітися з ними. Програма була розписана до хвилини, та Горбачов сказав, що зустрінеться за рахунок обіду. І зустріч відбулася.

                               х                      х                      х

Сьогодні зранку прийшов до нас Роман Яремійчук, професор, і сидів до обіду. Він відпочивав у Кисловодську. В інституті нафти і газу йде гризня. Обком і міськком хочуть з'їсти ректора Тарасова за те, що секретарем парткому не обрали Івана Григоренка. Цей Григоренко осів у педінституті викладачем. У Києві є якийсь Бугай, що мітить на місце Тарасова. Йому й розчищають дорогу. Погрожують, що після того, як з'їдять Тарасова, візьмуться за Яремійчука. Цей Яремійчук з іншими хлопцями потроху українізує інститут нафти і газу.

                                х                       х                      х

   Сьогодні Гуцульський ансамбль давав прекрасний концерт з нагоди 175-річчя Шевченка. Ми були всі четверо. Казали дякувати зі сцени, але я відмовився. Арсенич дякував. В місті святкували “Гуморину” з нагоди дня сміху учорашнього. Написали гумореску про новий ринок і про Яковишина (голову міста) і читали під регіт людей. “Рух” теж давав концерт до ювілею  Т. Г. Шевченка.


   3.ІV.1989.             

До обіду передруковував “Криваве весілля на Каялі”, а сполудня був у Спілці. Журналіст Мороз їхав до Києва до міністерства,і я передав ним листа до Спілки.

Видали великим томом Стуса-страждальця. Прочитав передмову, поезії. Він хоронив Аллу Горську 7 грудня 1970 року.  Жиленко на цій фотографії. Світлична впорядкувала збірку. Не моя то книжка. Видана розкішно, та людина її не бачила. І журнал поему дав.

                                  х                       х                     х   

      Львів бурхливо обговорює наслідки виборів. Погребняк не став депутатом, Качуру, секретаря ЦК КПУ, прокотили, Бандровський із Закарпаття прогорів, Машка не обрали в Києві, як і Згурського, у Ворошиловграді не зібрав голосів Ляхов, Полотченко — в Чернігові. Такої поразки партійні функціонери першої категорії ще не знали. У Львові знову пробують висунути Ростислава Братуня  й Івана Драча. Це викличе немалий переполох. У Росії події не менші. Недовір'я всьому керівництву Ленінграда, не пройшли перші секретарі в Хабаровську, Приморському краї. Це ще не революція, але такого ще не знали й не бачили функціонери. Восени вибори до місцевих рад. На цей раз еліта видумає ще всілякі ходи-виходи, аби втриматись при владі. Але і люди вже навчилися, як діяти. Гряде щось нове.

                                   х                       х                       х

    Галина Турелик видала поетичну збірку в “Радянському письменнику”. Бліденька книжка, хоч і велика. “Між альфою і омегою” називається. Поміркованість, осторога, брак знань і життя. Пише вірші, але не горить ними, видає книжки, начальству б'є поклони. Мені чомусь часом жаль, що вона саме така, а не інакша. Могла би бути з вогником, з болем за рідну землю, мову і народ. Нині не можна щадити себе, треба воювати.

                                   х                      х                       х

       Примітивний Півнєв, секретар міськкому, на навчанні керівних кадрів обзивав мене націоналістом, що я, коли йду до людей, одягаю вишиту сорочку, а “до них”- сорочку з краваткою. Та брешеш, Півнєв! Вишита сорочка — націоналізм!!! Я розумію, що мені не можуть простити різких виступів проти бюрократії, що в них рильця в пушку, що мене їм не вдасться зломити, розтоптати. В неділю, коли був у нас Яремійчук, знову машина під хатою стояла і записувала нашу розмову. Чорт з ними! Хай пишуть! Убили не одного, й мене хочуть убити. Страшно, що таке твориться на білому світі. Кодло, страшне кодло. Їм би 37-ий... Не вийде... Горбачов укріпився. І ми з ним.

                              х                       х                      х

     Наробив я сам собі біди своїми виступами, дурним характером своїм, принциповістю. Болить серце. Нерви нікудишні. І не спав уночі, і вдень не закриваються очі. Зле мені, дуже недобре на серці. Про діток думаю, які ще малі. У люди б їх вивести. Надірветься серце моє у бурях і штормах життєвих.                     


5.ІV.1089.                    

Учора був день магнітної бурі. Я не заснув ні на волос, боліло серце, накатав лютого листа Постронкові й Новицькому, та поки що не відіслав. Потелефонував Півнєву, але він почав хвостом вертіти, що так не говорив на школі партактиву. Сполудня я був на конференції Товариства української мови на приладобудівному заводі. Спочатку виступив хор, потім промовляли робітники, інженери, я теж виступив з промовою. Було там кількасот промприладівців, які воскресають душею.

      Ввечері зібрав актив оргкомітету. Ми переписали (зареєстрували) всі осередки, склали список ради, правління, ревкомісії, тобто запропонуємо тих людей конференції, які мали б робити діло. І тут відкрив я собі Америку. Прийшов голова осередку з СКТБ і показав листівочку, яку надіслав нібито “Рух”, що 9 квітня коло пам'ятника Т. Г. Шевченкові в парку збирають уповноважених осередків Товариства української мови імені Т. Г. Шевченка. Розіслав ці листівки Шевчук, мабуть. Оця купка людей, які назвали себе “Рухом” (тобто неформали), сприймається, нібито це Народний Рух України. Нині я вже бачу, що в неформальне обєднання “Рух” увійшло повно агентів КДБ та міліції. Зроблено вже чимало для компрометації мого імені, а тепер — для компрометації всього Товариства української мови імені Т. Г. Шевченка і для Народного Руху України. Вся реакція області робила все, щоб пригальмувати створення осередків, щоб конференція не відбулася, а  купку “ініціаторів” зібрати, щоб організаці не набула масовості, а тепер, коли я, Шулепа, Лесюк, Гаврилюк доклали стільки труду, аби Товариство стало багатотисячним, аби конференція 15 квітня стала трибуною і голосом народу, агенти вдалися до зриву конференції: 9 квітня коло пам'ятника Т. Г. Шевченкові в парку роблять збори уповноважених. Розіслали свої листівочки для зриву того, що має відбутися 15 квітня 1989 р. В “Русі” неформальному так багато провокаторів, що аж страшно. “Властьімущі” знають навіть про те, що тільки думають робити “рухівці”, і маніпулюють ними. Направляють то на компрометацію Народного Руху України, то на компрометацію Товариства української мови імені Т. Г. Шевченка, то на компрометацію Пушика.

                           х                       х                      х

    У Крилосі відновили Успенську церкву, де був музей “Давній Галич”. У нашому селі теж хочуть відбудувати горішню церкву. Крилошани домурували “митрополині палати”, розширили музей. 

                                           “ЛІТЕР”

    Розказував мені колишній комісар міліції, що машина, яка інколи під'їжджає під мій будинок, називається “літер”. Підслуховують. Прослуховується все. Високочастотний зв'язок теж прослуховується. Телефони. Подають в'язки паперів. Використовують як компромат. Компрометують по-всякому. Чорна сотня працює і в час демократизації. Реакція може взяти гору будь-коли.

                            х                        х                      х

    Польща на грані економічного краху. Ніхто не хоче працювати. Кинулися всі в спекуляцію. Їздять по цілій Європі, спекулюють. Купують у Туреччині, перепродують в Угорщині, Румунії, СРСР. Вмомент у нас  зникли кольорові телевізори. Скупили поляки. Сотні тонн золота вивезли —конвертують знатні. Нація польська деградує. Це — розпуста. Праця зробила людину людиною, а не злодійство й махінації.Через поляків-торгашів нині тінь паде на всіх інших.

                              х                       х                       х

    Був у медичному училищі на святі мови, виступав і створили осередок Товариства мови. Прекрасний вечір, прекрасний настрій, прекрасні пісні й поезії, з якими виступали студенти.


6.ІV.1989.         

Дуже холодний і сирий цей тиждень – вербниця.  Дощі. Зацвіли абрискоси, сливи. Цього року в березні зацвів золотий дощ і сливки, нарциси, тюльпани. І сьогодні ллє дощ.

Громадська робота забирає в мене ввесь час. с. Зранку бігав до суду. Учитель Матковський начебто копнув у ногу у жовтні ученицю, що вона не хотіла мити стіни й копнула двері. Матковський каже, що це чистої води провокація, бо зразу його з роботи не звільнили, аж у лютому. Тепер він судиться. Сьогодні я ходив до Черепія, голови міського суду, просити, аби допоміг Матковському, бо ота міліцейська дівка заслужила копняка. Це сильний учитель української мови й літератури. Залишилося йому три роки до пенсії. Багато страждав на віку.  Я говорив з Петром Миколайовичем Черепієм довго й по-людському, бо він із Сапогова родом. Обіцяв допомогти.

                          х                     х                     х

 Приїхало з районів багато ініціаторів створення осередків Товариства мови. Вислуховував біди кожного. Не пишу, бо на громадській роботі згораю. О 16-ій поїхав на радіозавод. Там створений могутній осередок — десь до 600-700 осіб. Шулепа Степан Григорович, мій заступник, виступив з доповіддю. Він утиснув у неї все, що почув у Києві, додав наших проблем. Я теж виступав там. Перебили оваціями, коли сказав, що номенклатурники моляться, щоб повернулися давні часи, які вже ніколи не повернуться. Сильно виступали й інші, сильно підготувалися до конференції.

Далі я провів заняття з літстудійцями. Ростуть мої вихованці. З Василя Мороза щось буде, з Ільєвої, з Галини Петросаняк. Ми допізна говорили про літературу, про життя й громадянську позицію.


 7.ІV.1989.            

Викладач педінституту Володимир Попов вийшов з-під арешту. За вказівкою обкому і міськкому Попова розмалювали на сторінках “Прикарпатської правди” Орнат і Михайлюк, що він на виборчій дільниці розбив вікно. 10 діб дістав викладач-ленінградець, який працює за 120 крб. До Попова прийшла міліція чинити обшук, чи нема якогось компромату. Сидів у тюрмі на Чекістів з якимсь зеком у спецізоляторі.Оголосив голодівку. Каже, що спав на голій підлозі. Зрозуміло, що з ним розправилися за те, що виступав проти чиновницької еліти. Попов має жінку і двоє дітей. Шкода хлопця, дуже його жаль, бо хоче перемін, але стіну не розбити.

                                х                    х                       х

     Секретареві парткому радіозаводу робітники й інженери говорили:

     - Та ж дозволено створювати Товариство української мови!

     - Дозволено! Але краще б його не було, –крізь зуби прошипів цей діяч.

На мене дивляться, як на чорта, чинодрали й боягузи доморощені.

                                х                       х                     х  

     До обіду писав, тоді забіг до управління по пресі й до редакції “Комсомольського прапора”. Із Олександром Смоляком пішли до краєзнавчого музею подивитися макет діорами “Давній Галич”.

Запросили на обговорення. Робили Турецький і Орест Заборський. Я з ним зустрічався в Оренбурзі, куди вони привозили муляжі уральського козака, солдата й унтера для музею “Гауптвахта Тараса Шевченка”. Ця робота художників мені не сподобалася, і я висловив багато критичних зауважень.

Був у обкомі партії. Запрошення на конференцію і мандати досі ще не надрукували. Крутять, бояться Товариства, пускають дозволені й недозволені методи, щоб зірвати. Але вже велика енергія пішла в народ. Учорашня конференція на радіозаводі перетворилася в могутнє дійство. Навіть директор сказав: “Усе! Я завод переводжу на українську мову”.  Сьогодні знову допізна готували конференцію: Шулепа Степан Григорович, Лесюк Микола Петрович, старий Путько, а я вже мушу найбільше бігати, їздити, ламати і добиватися свого. Письменники сплять.

                                  х                     х                    х

   Пирожук згадав у статті моє прізвище перед виборами. В обкомі давали шпрайсу за це Галюкові й Громадському. Пирожук процитував закон Конституції, що можна викреслювати кандидата в депутати, якщо він один у бюлетені. І за це давали розгону. Райгазети передрукували статтю, але без цього абзацу. Ніззя!


8.ІV.1989.               

Приїхала з Москви якась комісія — 15 осіб, начебто кооперативи перевіряти. Я гадаю, що мета її інакша. В обкомі великий переполох. Виселили жильців з другого поверху в готелі “Україна”, аби комісія не мала ніякого контакту з людьми. Цікаво, чому цю комісію не поселили в білому будинку коло нашої Спілки? Навіть Громницького послали з ними в Яремче. Радилися, як утирати “гостям” очі. Очистили цілий поверх...

                         х                      х                      х

  Щоденно збираю оргкомітет. Готуємо конференцію Товариства. Правда, це дурна затія — оргкомітет. Працює четверо: Шулепа, Путько старий, Лесюк і я, хоч у оргкомітеті більше десяти членів. Мої виступи в “Прикарпатській правді” підняли високу хвилю ініціативи. Осередки ростуть, як гриби після дощу. Членів Товариства уже є не менше 6000. Я створюю Товариство, а мої колеги гроші заробляють на виступах.

   Вернувся з Коломиї Женченко. Він виступав разом із Добрянським, Ярошем, Славутою-Логвиненком, Дорошенком у Коломийському районі. Добрянський каже, що Женченко—дурень найнижчого ґатунку, бо дуже любить чиновників, пиху і плете несусвітнє, але гостя треба приймати добре, тому і я зустрів його, провів на поїзд київський, той поїхав. Розказував, що Горбачова мати–українка і віруюча в Бога була, тому й Горбачов до церкви ставиться лояльно. Пітірім-митрополит, який став депутатом Верховної Ради СРСР, родич Раїси Максимівни чи самого Горбачова. Коли Бориса Олійника рекомендували депутатом до Верховної Ради СРСР, то Щербицький виступив проти; не може приборкати письменників. Борис Олійник мовчав. Наприкінці обговорення взяв слово секретар Петрозаводського обкому і сказав: “Як же це так? Усі перші секретарі своїх захищають, а Володимир Щербицький нищить. Та ж всі ми чули найкращий виступ на партконференції, з яким виступив Олійник”. І Бориса Олійника залишили в списку, а коли голосували, то Щербицький голосував проти нього (всього семеро проти було).

                           х                      х                        х

     Позавчора був у мене Васильєв — Христини Сорохтей чоловік. Ставить пам'ятник Сорохтеєві-художнику і Христині-його дочці. Нежонатий Василь, вдівцем ходить і багато горілки п'є, розказує про свою роботу в міліції і шкодує за Христиною.


9.ІV.1989.        

Чуже —першокласне, своє —другосортне (вторинне) —отак думає молодь. Все вторинне. І мова, і пісня, і ми. Чи багато це  півхвилини. Якщо ви спізнились на автобус, поїзд чи літак— багато. Ми спізнились на брежнєвську добу. Рашидова на площі Леніна поховано. Брежнєва і Суслова — коло Мавзолею. Де Щербицький?

          Товариство української мови на “Позитроні”

  Слюсар 6-го розряду від руки написав оголошення, що на заводі створюється Товариство української мови. Зібралося до сотні осіб.

    - Хто “за”? - підняли руки зо три десятки.

    - Хто “проти”? - більшість підняли руки, бо їх обробили в парткомі й прислали. Шевчук сказав:

    - Хто “проти”, може йти додому, а хто “за”, той залишається на організаційні збори.

    Через день-два прийшов чоловік і каже:

    - Я виходжу з Товариства.

    - Що сталося?

    - В мене жінка й дитина.

    - Викликали?

    - Викликали.

    - Ну і що?

    - Я в черзі на одержання кварири.

Петровський, начальник цеху на “Позитроні”, викликав Шевчука:

    - Або виходь з того Руху, або потрапиш під скорочення.

    - Я батьківську мову на роботу не міняю.

Роман Яковина створив кооператив:

    - Ходи до мене, я кооператив створив.

     Пішов. А на заводі “Позитрон” за створення Товариства мови взявся робітник Володимир Ковальчук. Він запросив мене. Секретар парткому сказав закрити приміщення.

    І ось виборча кампанія. Левка Лук'яненка висунули кандидатом у депутати до Верховної Ради. Виступав на заводі “Позитрон”, прийшов на зустріч Шевчук і розказав, як Петровський виганяв його з роботи.

                              х                     х                     х

      Розказував Шевчук, що Михайло Лісовський працював на арматурному й на ТОСі, після виборів потрапив до облради. Сказав Шевчукові, що з ним хоче поговорити заступник начальника управління СБ Володимир Костянтинович Харченко. Кудись поїхали. Харченко почав, щоб Шевчук переговорив з депутатами, аби на начальника управління СБ підтримали кандидатуру Громова. Шевчук нібито сказав:

    - А в мене є думка, що начальником управління СБ в області має бути Володимир Харченко.

    - Та я вже пенсійного віку.

    - Нічого, попрацюєте...

    Харченко зашарівся і замовк. Він уже літав на золотих хмарах, а Шевчук від Руху пішов на роботу в СБ, де й прогорів разом із Войтовичем, коли той забрав його до Львова.

     Бачу, що все було просякнуте агентами.    


Коментарів ще не додавалось!

Залишити коментар

Ім'я: 




Архів


Березень
2024
        1 2 3
4 5 6 7 8 9 10
11 12 13 14 15 16 17
18 19 20 21 22 23 24
25 26 27 28 29 30 31

РЕКЛАМА



ФОТОНОВИНИ


ФК «Карпати» нестандартно презентували нову форму та оголосили титульного спонсора – бренд «Львівське»

ВІДЕОНОВИНИ


Яку небезпеку несе генератор?
<p>
	<span style="color: rgb(15, 15, 15); font-family: Roboto, Arial, sans-serif; font-size: 14px; white-space: pre-wrap; background-color: rgba(0, 0, 0, 0.05);">Часто замінниками центрального електропостачання стають генератори, а обігрівачами приміщення - газові прилади. Поряд з тим, такі речі несуть в собі ряд потенційних ризиків. Про них розповів Богдан Левицький, лікар з гігієни праці відділу досліджень фізичних та хімічних факторів ДУ "Івано-Франківський ОЦКПХ МОЗ України".</span></p>

РОЗСИЛКА НОВИН



все для підприємців, роботодавців та орендарців