Увага!
Усі матеріали, розміщені у цій рубриці, є проплаченою джинсою. Редакція не несе відповідальності за зміст статей і залишає за собою право не вказувати джерело отримання чи замовлення цих матеріалів. Якщо Ви бажаєте розмістити у нас свою джинсу, то зв'яжіться з нами.
Закрити

РОЗСИЛКА НОВИН


БЛОГИ


Віктор Ковач
Між двома орлами...
СБУ-2017: РЕ-ФОРМА чи ДЕ-ФОРМАЦІЯ? (3)
Питання реформування української спецслужби не є чимось новим та на повістці дня з’явилось далеко не...
15.4.2017, 14:04 (ред.)
Вороняк Ірина
директор ПП "Інститут іміджу і...
Відповідальним за бардак пропонують призначити…народ (1)
За останні дні у різних джерелах довелося прочитати дослівно таке: «Держава - це ми. Якщо...
15.4.2017, 13:35

ОПИТУВАННЯ


Що найбільше потрібно працівникові від роботодавця?
медична страхівка
медичне обслуговування
відпустка за рахунок чи частково за рахунок фірми
покупки житла в розстрочку
Розуміння потреб працівників, в яких є діти
продуктовий набір на свята
покупки авто в лізинг
службове безтермінове житло
можливість отримання безкоштовних чи частково безкоштовних юридичних послуг

НАШІ ДРУЗІ



Блог на БРІЗ


Блендюк Богдан
Студент Рогатинського державного аграрного коледжу
Осінь 46-го. Спогади моєї бабусі переселенки
23.10.2012, 21:27

Моє босоноге дитинство
Пройшло у далекі часи,
Коли були війни і голод
Бузьки сестру принесли.
Нас було троє
В тата й мами,
А ще корова, кінь, свиня.
Ми мали поле.
Морги поля,
А пляц той
Називався Воля.
Пролітають картинки дитинства,
І лечу я у рідне село,
А село те – Святе
Так і зветься,
І з карти не зникло воно.
А Сосниця – друга домівка,
Моя мама з цього села,
Моя мама – українка,
Скільки в ній світла й добра.
Пам’ятаю себе в вишиванці,
Як на Паску до церкви ми йшли,
В українському строї
Гаївки водили,
А той горсет мої доньки
У шафі знайшли.
Той горсет – то мій оберіг,
Й передаю його
Із покоління в покоління.
Шануйте, діти, пам’ять
Тих далеких літ
Бо то святе, бо то все –Україна!
Та прийшли «недобрі» люди
І указ створили,
Щоби цілі села
Звідси вивозили.
Мій тато був добрий господар,
На воза майно наше склав.
Вклонились ми хаті,
На цвинтар пішли попрощатись,
Й поїхали в невідому даль.
Лем бим були їхали,
Лем бим були йшли,
Лем бим свого краю
Не забули ми.
Сталося це в 46-ім восени,
Викопати бульбу встигли ми,
Та й забрали весь отой врожай
І поїхали в незнаний для нас край.
Цілий тиждень у дорозі
Їхали ми всі на возі,
Плакав разом з нами дощ.
Та всміхалось сонце й зорі
І поля наші просторі:
«Ви не бійтесь,
З вами Бог».


Коментарів ще не додавалось!

Залишити коментар

Ім'я: 




Архів


Квітень
2017
          1 2
3 4 5 6 7 8 9
10 11 12 13 14 15 16
17 18 19 20 21 22 23
24 25 26 27 28 29 30

РЕКЛАМА







Новини шоубізнесу від KINOafisha.ua
Загрузка...
Загрузка...
Афіша кінотеатра Сінема Сіті.

ФОТОНОВИНИ


У Франківську відбувся концерт Джаз квартету "ART PRESTIGE"

ВІДЕОНОВИНИ


Роман Стефанишин: угода з управлінням праці скоординує роботу підприємців
<p>
	ІФООПРО підписало Угоду з управлінням праці. </p>
<p>
	Деталі у ВІДЕО 402 каналу.</p>