Качмар В.М.,

канд. філол. наук, доц.,

доцент  кафедри журналістики, реклами

та зв'язків з громадськістю

Івано-Франківського університету

Короля Данила,

м.Івано-Франківськ

Актуальність даної полягає  передусім у тому, що етична некоректність мови соціальних комунікацій, їх безграмотність і брак моральної свідомості – болюче  питання, оскільки впливає на формування і стан української масової культури. Тому мовна ситуація в Україні – чи не одне з найважливіших питання для кожного з нас. Сімдесят відсотків рекламних звернень містить мовленнєві помилки. Їх можна почути по радіо, прочитати в пресі, громадському транспорті, на вуличних стендах, побачити на телебаченні.

Дослідження вживання слів мови реклами торкається не тільки питання спеціальної лексики. Безліч дослідників звертають увагу саме на помилки в сучасній рекламі. Наприклад, Г. Козаков у статті «Саботаж: актуальні проблеми культури ефірного мовлення» розглянув сучасний стан культури усного мовлення в українському телерадіоефірі (у тому числі мову реклами) та проаналізував найбільш типові порушення норм української літературної вимови. Автор статті доводить, що мовлення телебачення та радіо сьогодні негативно впливає на населення, адже люди вважають помилки дикторів як  норму і повторюють їх.  

Також відомий мовознавець О. Пономарів у статті «Про мову реклами» торкнувся теми порушення норм сучасної української літературної мови в рекламних оголошеннях. Найбільше помилок, на його думку, виникає через російськомовність авторів (кальки, вживання активних дієприкметників теперішнього часу тощо). Учений стверджує, що «лексичні, стилістичні та інші помилки знижують ефективність рекламних матеріалів».
Відсутність належного редакторського і коректорського опрацювання
призводить до грубих лексичних, граматичних, орфографічних та 
пунктуаційних помилок у текстах. Найпоширенішою помилкою є 
використання русизмів, «суржикових» слів. І саме поява кваліфікованих 
редакторів, які спеціалізуються на рекламних текстах, могла б виправити цю ситуацію. 

Як правило, в помилках немає злого наміру, а є недбалість й безвідповідальність: хтось економить на літредакторі, а в підсумку навколишнє середовище перетворюється на граматичний смітник.

Та не все так безнадійно. Так, редакторський портал газети «Gazeta. ua” започаткував проект "Культ мови": все про українську мову та літературне редагування. У першому текстіпроекту подану низку прикладів порушення мовних норм у рекламі [5]. Іноді помилки в рекламі допускають свідомо. Це робиться для того, щоб бренд виділився з-поміж інших, привернув увагу, запам’ятався. Так, наприклад, замість «макарони» пишуть «мокорони». Або, наслідуючи популярні в молодіжній культурі тенденції, «автор» пишуть через «ф» [6].

Реклама - динамічна, швидко трансформуються у сфері людської діяльності[2, с.19]. Визначень реклами є доволі багато, але вартує уваги  визначення Євстаф'єва В.А, в якому  реклама виступає "особливим типом комунікації, де транслюються знання, норми і цінності введені в систему творчих координат, як суперпозицію маркетингових та інформаційних комунікацій" [3, с.6]. Тому вартує користуватися таким визначенням, оскільки воно вправно регламентує канони реклами, не тільки як споживчого продукту, але й взірця правильності та наслідування.

 Наведемо типові помилки у використанні лексичних засобів мови [4]: уживання лексичних росіянізмів. Таких помилок трапляється багато. Це явище зумовлене, напевно, тим, що українська мова впродовж віків була позбавлена змоги природно, еволюційним шляхом розвиватися. Як наслідок, ще й сьогодні ми використовуємо різноманітні мовні покручі, кальки, замість того, щоб просто заглянути в словник і перевірити правильний переклад слова; тавтологія, плеоназм; уживання паронімів без спеціальної стилістичної настанови як вияв незнання справжнього значення слова; міжмовні омоніми і пароніми в рекламних текстах як вияв незнання значення українського слова; уживання замість певного слова його синоніма з іншим стилістичним значенням або з іншою семантикою.

Що ж до помилок пунктуаційних, то їх налічується не менше, зокрема це відноситься до вживання ком. Погано, коли ком на своєму місці немає, але якщо вони стоять там, де їх не має бути, не краще. Тому принагідно користуватися порадами з "Українського правопису" в якому мовиться, що коли немає ясно визначеного підрядного речення, кому перед "як" чи "коли" ставити не треба. Не краща ситуація зі синтаксисом та морфологією. Зокрема вживання ступенів порівняння зі словом «самий», неправильність відмінкових закінчень тощо.

На сам кінець зазначу, що  одним зі шляхів уникнення помилок різного типу є підвищення мовленнєвої культури, компетентності фахівців, які створюють рекламні  тексти. Також важливим є те, що держава не контролює  централізовано  рекламну продукцію.

Список використаної літератури:

1. Дерпак О. Ефективність реклами: мовні особливості / О. Дерпак //      

Актуальні проблеми української лінгвістики: теорія і практика. – 2010. – №8. – С.24-33.

2. Мудре А. Аксіоми реклами: практична допомога / А. Мудре. – М.: Магістр, 2008. – С.19.

3. Євстаф'єв В. Що, де і як рекламувати / В. Євстаф'єв. – К. – 2015. – С.6.

4. Жалко Т. Й. Мовна парадигма рекламних повідомлень  / Т. Й. Жалко//  Лінгвістичні дослідження: зб. наук. праць ХНПУ ім. Г.С. Сковороди. – 2013. – Вип. 36.   – C.148- 153.

5. Запущено проект про мовна помилки: ляпи в рекламі: [Електронний ресурс] // Газета по-українськи. – 2017. – 25 червня. – Режим доступу: http://gazeta.ua.

6.      Обритько Б.А. Реклама і рекламна діяльність/ Б.А. Обритько – К., 2009. – 240c.