У рамках реалізації правопросвітницького проекту «Я МАЮ ПРАВО!», начальник відділу правопросвітництва та взаємодії з суб’єктами надання безоплатної первинної правової допомоги Марія Коляджин роз’яснює порядок виправлення помилок у правовстановлюючих документах.

Досить частими є випадки, коли при оформленні спадщини нотаріус виявляє помилку у свідоцтві про право власності на житло, і не приймає таке свідоцтво. Або ж самі власники виявляють помилки у своєму свідоцтві про право власності чи іншому правовстановлюючому документі.

Слід зазначити, що існує два способи виправлення такої помилки:

- досудовий (шляхом звернення до органу, який видав правовстановлюючий документ);

- судовий порядок (шляхом встановлення належності правовстановлюючого документа особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті).

Найпростішим варіантом виправлення помилки у правовстановлюючому документі (свідоцтві тощо) є звернення до органу, який видав такий документ з відповідною заявою. У заяві необхідно обов’язково вказати суть виявлених помилок, та додати документи, які підтверджують зазначені помилки.

Органи, що видали правовстановлюючий документ, можуть виправити помилку лише у тому разі, якщо в документах даної помилки не було, і вона була допущена саме з вини органу, який видав правовстановлюючий документ (технічна помилка).

Якщо ж в документах на підставі яких відповідним державним органам було видано правовстановлюючий документ також наявна помилка, встановити належність правовстановлюючих документів може тільки суд.

Отже, якщо виправити помилку в досудовому порядку неможливо, необхідно звернутися до суду з заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документу.

У заяві необхідно обов’язково вказати якими доказами підтверджується той факт, що у правовстановлюючих документах дійсно допущено помилку, а також обґрунтувати з яких причин неможливо виправити помилку в інший спосіб, відмінний від судового.

  Суд розглядає справу про встановлення фактів, якщо:

1. згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян;
2. чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення;
3. заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення;
4. встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.

Звертаємо увагу, що справи про встановлення факту належності особі паспорта, військового квитка, квитка про членство в об’єднанні громадян, а також свідоцтв, що їх видають органи державної реєстрації актів цивільного стану, судовому розгляду не підлягають.

Заява до суду подається за місцем проживання особи та в ній повинно бути зазначено: який факт заявник просить встановити (факт належності особі правовстановлюючого документу) та з якою метою; причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; докази, що підтверджують факт та  викладені в заяві обставини.

Заяву про встановлення факту належності правовстановлюючого документа можуть подавати:  особа - власник правовстановлюючого документа, якій необхідно довести належність цього документа їй; спадкоємці померлої особи – власника цього документа для оформлення спадкових прав;  утриманці померлого для одержання пенсії;  інші особи, які мають інтерес у встановленні факту.

Крім того при подачі заяви до суду необхідно сплатити судовий збір у визначеному Законом України «Про судовий збір» розмірі – 0,2 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява подається до суду ( на даний час це 352.40 грн.).

Слід відмітити, якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз’яснює зацікавленим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.

При розгляді справи суд встановлює належність особі правовстановлюючих документів, а не тотожність прізвища, імені, по батькові, неоднаково названих в різних документах, не присвоєння чи залишення одного з них. Судове рішення є підставою для оформлення майнових або особистих немайнових прав громадян. Судом лише встановлюється, що документ, виданий певній особі, в дійсності їй належить, але суд не вправі вносити виправлення у цей документ.

Крім цього, Івано-Франківський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги інформує про загальнонаціональний правопросвітницький проект «Я МАЮ ПРАВО!», що реалізується Міністерством юстиції України у співпраці з системою безоплатної правової допомоги, територіальними органами юстиції, за підтримки юридичних клінік, міжнародних донорів та партнерів.

Метою даного проекту є підвищення юридичної грамотності українців та формування нової правової культури в суспільстві. Це масштабна реформа правової свідомості, яка забезпечить сталий розвиток України як сучасної демократичної держави.

Ми не лише інформуємо громадян про їхні права, а й навчаємо їх, як ці права захищати. Ми даємо чіткі й зрозумілі поради, як діяти, коли твої права порушують. Ми доводимо, що держава може бути твоїм партнером, і встановлюємо рівність перед законом для кожного українця.

Одним з ключових елементів, який забезпечує реалізацію проекту «Я МАЮ ПРАВО!», є надання громадянам безоплатної правової допомоги. Це дієвий та ефективний механізм, який дає можливість захистити свої права кожному.

За більш докладною інформацією звертайтесь до Івано-Франківського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, яке знаходиться за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Франка, 4 (І поверх «ДІПРОМІСТО») тел. (096) 138-82-89.