У рамках реалізації правопросвітницького проекту «Я МАЮ ПРАВО!», начальник відділу правопросвітництва та взаємодії з суб’єктами надання безоплатної первинної правової допомоги Марія Коляджин роз’яснює про нагляд за поведінкою осіб, звільнених від відбування покарання.

Нагляд за поведінкою осіб, звільнених від відбування покарання, здійснюється щодо таких категорій засуджених:

-         звільнені від відбування покарання з випробуванням;

-         звільнені від відбування покарання вагітні жінки і жінки, які мають дітей віком до 3 років;

-         звільнені від відбування покарання з випробуванням вагітні жінки та жінки, які мають дітей віком до 7 років.

Нагляд за поведінкою осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням.

Нагляд за поведінкою осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням, протягом іспитового строку здійснюється уповноваженим органом з питань пробації (УОП) за місцем проживання засудженого, а стосовно військовослужбовців – командирами військових частин. Іспитовий строк обчислюється з моменту проголошення вироку суду.

Проведення індивідуально-профілактичної роботи із засудженими, звільненими від відбування покарання з випробуванням, за місцем проживання покладається на органи Національної поліції України. До цієї роботи можуть залучатися працівники органів державної влади, органів місцевого самоврядування, а також об’єднання громадян, релігійні та благодійні організації.

Відповідно до законодавства уповноважений орган з питань пробації:

-         веде облік засуджених протягом іспитового строку;

-         роз’яснює засудженим порядок виконання обов’язків, покладених на них судом;

-         здійснює нагляд за засудженими;

-         вживає заходів з припинення порушень судових рішень;

-         організовує першочергові заходи з виявлення засуджених, місцезнаходження яких невідоме;

-         звертається до відповідних правоохоронних органів щодо розшуку засуджених, місцезнаходження яких невідоме;

-         здійснює інші повноваження, передбачені Кримінально-виконавчим кодексом та Законом України «Про пробацію».

У разі призову засудженого на строкову військову службу до військового комісаріату надсилається копія вироку, а в необхідних випадках до неї додаються інші документи, які потрібні для здійснення контролю за поведінкою засудженого за місцем проходження служби.

Особи, звільнені від відбування покарання з випробуванням зобов’язані:

-         виконувати обов’язки, які покладені на них судом;

-         повідомляти УОП про зміну місця проживання;

-         з’являтися за викликом до зазначеного органу. У разі неприбуття без поважних причин до засудженого може бути застосовано привід, який здійснюється органами Національної поліції України.

У разі якщо засуджений з незалежних від нього обставин не може виконати обов’язок (обов’язки), покладені на нього судом, УОП направляє до суду обґрунтоване подання про зміну таких обов’язків.

Невиконанням обов’язків вважається випадок, коли засуджений не виконав хоч один з обов’язків, які було покладено на нього судом. Систематичним вчиненням правопорушень вважається вчинення засудженим трьох і більше право порушень, за які його було притягнуто до адміністративної відповідальності.

Поважними причинами неявки засудженого до кримінально-виконавчої інспекції в призначений строк визнаються:

-         несвоєчасне одержання виклику;

-         хвороба;

-         інші обставини, що фактично позбавляють його можливості своєчасно прибути за викликом і які документально підтверджені.

Особа, звільнена від відбування покарання з випробуванням, розшук якої оголошено у зв’язку з ухиленням від відбування покарання, затримується і конвоюється органами національної поліції у порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством.

Іспитовий строк обчислюється з моменту проголошення вироку суду. Після закінчення іспитового строку засуджений, який виконав покладені на нього обов’язки та не вчинив нового злочину, за поданням УОП звільняється судом від призначеного йому покарання, нагляд припиняється і засуджений знімається з обліку в зазначеному органі.

Відповідальність осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням.

У разі ухилення засудженого від виконання обов’язків, які покладені на нього судом, або порушення громадського порядку, за яке його було притягнуто до адміністративної відповідальності, УОП застосовує до нього застереження у виді письмового попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного покарання.

Таке попередження застосовується у разі невиконання засудженим хоча б одного з обов’язків, визначених законом та покладених на нього судом, за відсутності об’єктивних обставин, що фактично позбавляють засудженого можливості їх виконувати і документально підтверджені.

Якщо засуджений не виконує покладені на нього обов’язки або систематично вчинює правопорушення, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, УОП до суду подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання.

Подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання вноситься до суду після застосування УОП до засудженого письмового попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного покарання. Якщо ж судом відмовлено у задоволенні подання повторне може бути направлене після застосування до засудженого повторного письмового попередження.

У разі вчинення засудженим адміністративних правопорушень, що тягнуть за собою накладення адміністративних стягнень, із засудженим проводиться індивідуальна профілактична бесіда.

Нагляд за звільненими від відбування покарання вагітними жінками і жінками, які мають дітей віком до 3 років.

За поданням адміністрації установи виконання покарань і спостережної комісії звільняються судом від відбування покарання в межах строку, на який згідно із законом жінку може бути звільнено від роботи у зв’язку з вагітністю, пологами і до досягнення дитиною 3-річного віку засуджені до обмеження волі або позбавлення волі жінки, які:

-         стали вагітними або народили дітей під час відбування покарання;

-         мають сім’ю або родичів, що дали згоду на спільне з ними проживання;

-         мають можливість самостійно забезпечити належні умови для виховання дитини.

Зазначена норма не поширюється на зазначені категорії жінок у випадку засудження до позбавлення волі на строк більше 5 років за умисні тяжкі та особливо тяжкі злочини.

Нагляд за поведінкою таких жінок здійснюється уповноваженим органом з питань пробації (УОП) за місцем проживання.

Законодавством передбачено, що покарання у виді громадських робіт (ст. 56 КК України) та виправних робіт (ст. 57 КК України) до вагітних жінок не застосовуються. У разі встановлення вагітності у жінки, засудженої до громадських чи виправних робіт, УОП вносить до суду подання про її дострокове звільнення від відбування покарання з часу звільнення від роботи у зв’язку з вагітністю і пологами.

Залежно від поведінки засудженої після досягнення дитиною 3-річного віку або в разі смерті дитини УОП вносить до суду подання про звільнення її від відбування покарання або заміну його більш м’яким покаранням чи направлення засудженої для відбування покарання, призначеного за вироком. У цьому разі суд може повністю або частково зарахувати у строк відбування покарання час, протягом якого засуджена не відбувала покарання.

Якщо засуджена, яка була звільнена від відбування покарання, відмовляється від дитини, передала її у дитячий будинок, зникла з місця проживання, ухиляється від виховання дитини, догляду за нею або систематично вчинює правопорушення, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про небажання стати на шлях виправлення, суд може за поданням УОП направити засуджену для відбування покарання, призначеного за вироком.

Якщо в період звільнення від відбування покарання засуджена вчинила новий злочин, суд призначає їй покарання за правилами призначення покарання за сукупністю вироків.

Нагляд за звільненими від відбування покарання з випробуванням вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до 7 років.

 Це спеціальний вид звільнення від відбування покарання з випробуванням, передбачений статтею 79 Кримінального кодексу України. Він за багатьма ознаками не відрізняється від звільнення від покарання з випробуванням, встановленого в статтею 75 Кримінального кодексу України, але має свої особливості:

-         застосовується лише відносно вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до 7 років.

-         можливе щодо жінок, які засуджені до обмеження волі або позбавлення волі, за винятком тих, кому позбавлення волі призначено на строк більше 5 років за тяжкі і особливо тяжкі злочини, а також за корупційні злочини;

-         тривалість іспитового строку визначається в межах строку, на який жінка відповідно до закону (стаття 179 КЗпП України) може бути звільнена від роботи в зв’язку з вагітністю, пологами і доглядом за дитиною до досягнення нею семирічного віку;

-         сумлінне виконання засудженою під час іспитового строку покладених на неї обов'язків;

-         після закінчення іспитового строку суд, залежно від поведінки засудженої, має винести одну із ухвал, якою або звільняє таку жінку від покарання, або направляє її для відбування покарання, призначеного судом.

Нагляд за цією категорією засудженими здійснюється уповноваженим органом з питань пробації. Порушення засудженою умов звільнення від відбування покарання з випробуванням породжує відміну такого звільнення. Таке порушення має місце якщо жінка:

-         відмовилася від дитини, передала її в дитячий будинок;

-         зникла з місця проживання;

-         ухиляється від виховання дитини, догляду за нею;

-         не виконує покладених на неї судом обов’язків;

-         систематично вчинює правопорушення, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про її небажання стати на шлях виправлення.

За наявності таких порушень з боку засудженої жінки суд за поданням уповноважений орган з питань пробації  направляє засуджену до відбування покарання згідно з вироком суду.

Якщо ж засуджена вчинила в період іспитового строку новий злочин, суд призначає їй покарання за правилами про сукупність вироків та про складання покарань. За сприятливих наслідків, якщо іспитовий строк минув успішно, суд звільняє засуджену від відбування основного і додаткового покарання, а також гасить судимість.

Крім цього, Івано-Франківський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги інформує про загальнонаціональний правопросвітницький проект «Я МАЮ ПРАВО!», що реалізується Міністерством юстиції України у співпраці з системою безоплатної правової допомоги, територіальними органами юстиції, за підтримки юридичних клінік, міжнародних донорів та партнерів.

Метою даного проекту є підвищення юридичної грамотності українців та формування нової правової культури в суспільстві. Це масштабна реформа правової свідомості, яка забезпечить сталий розвиток України як сучасної демократичної держави.

Ми не лише інформуємо громадян про їхні права, а й навчаємо їх, як ці права захищати. Ми даємо чіткі й зрозумілі поради, як діяти, коли твої права порушують. Ми доводимо, що держава може бути твоїм партнером, і встановлюємо рівність перед законом для кожного українця.

Одним з ключових елементів, який забезпечує реалізацію проекту «Я МАЮ ПРАВО!», є надання громадянам безоплатної правової допомоги. Це дієвий та ефективний механізм, який дає можливість захистити свої права кожному.

За більш докладною інформацією звертайтесь до Івано-Франківського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, яке знаходиться за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Франка, 4 (І поверх «ДІПРОМІСТО»,) тел. (096) 138-82-89.