Увага!
Усі матеріали, розміщені у цій рубриці, є проплаченою джинсою. Редакція не несе відповідальності за зміст статей і залишає за собою право не вказувати джерело отримання чи замовлення цих матеріалів. Якщо Ви бажаєте розмістити у нас свою джинсу, то зв'яжіться з нами.
Закрити
купити смарт-квартиру купити квартиру в Пасічній

БЛОГИ


Віктор Ковач
Між двома орлами...
СБУ-2017: РЕ-ФОРМА чи ДЕ-ФОРМАЦІЯ? (4)
Питання реформування української спецслужби не є чимось новим та на повістці дня з’явилось далеко не...
15.4.2017, 14:04 (ред.)
Вороняк Ірина
директор ПП "Інститут іміджу і...
Відповідальним за бардак пропонують призначити…народ (2)
За останні дні у різних джерелах довелося прочитати дослівно таке: «Держава - це ми. Якщо...
15.4.2017, 13:35

ОПИТУВАННЯ


Чи готові ви до зими
Так
Ні
А що це таке?

НАШІ ДРУЗІ



Блог на БРІЗ


Стражник Людмила
Журналіст, Завідувач відділу соціальних проблем Городенківської газети «Край», член правління ОО НСЖУ
Герой України Сергій Дідич. Пам'ятаємо!
3.11.2015, 13:32

Це про Сергія Дідича, Героя України, якому сьогодні виповнилося б 46. Він загинув від ворожої кулі на Інститутській 18.02.2014 р. Слава Герою!

Щоб було куди зійти на берег

            Вперше про громадський клуб мандрівників “Золоте руно” довелося почути на засіданні робочої групи з розвитку туризму в нашому краї. Сподіваємось, що розмова із головним спеціалістом відділу культури і туризму Городенківської РДА Сергієм Дідичем стане в пригоді зацікавленим у справі розвитку територіальних громад і, звичайно, туризму.

            — Маємо багато однодумців, — каже пан Сергій, — хоча спочатку піший та водний туризм був лише захопленням. Ведемо активну роботу з популяризації відпочинку на Дністрі та в Дністровському каньйоні. Велике значення в цій справі приділяється розвиткові сільського туризму (враховуючи повну відсутність будь-якої туристичної інфраструктури). Але, на жаль, крім відсутності уваги з боку інвесторів, існує ряд проблем, які негативно впливають на регіон. Їх вирішення залежить від місцевих громад та власників сільських садиб. Адже не секрет, що певним чином триває ще занепад сільського господарства, масовий виїзд населення на заробітки, забруднення середовища побутовим сміттям, особливо берегів Дністра і потічків — притоків ріки.

            За великим рахунком, туристам чи гостям клубу нема, крім води, що показати. Ось привеземо американців, котрі практикують зелений екотуризм (прибирання територій), то й наші береги, нам на докір, почистять (сміється)! Ми часто з родинами лікарів Івана Сливки, Андрія та Юрія Савичів проводили дозвілля на воді. А вже дещо пізніше обставини спонукали нас зважати й на багато інших речей, крім задоволення від чудових пейзажів Дністрових берегів, скал, водоспадів. Так виникла ідея проекту розвитку придністровських сіл “Дністровський каньйон”.

            — Відомо, що його учасниками, крім вашого клубу, є громади сіл Луки, Монастирка, Уніжа, Хмелеви, селища Чернелиці, Коломийський держлісгосп, а також наші районні рада та держадміністрація. В чому полягає співпраця?

            — Так, природа Дністровського каньйону своєрідна та неповторна, схили Дністра покриті реліктовою лісовою та степовою рослинністю. Й історичних пам’яток значно більше, ніж уздовж багатьох європейських річок — замки, монастирі, церкви, костели, скелі, гроти й печери... На території каньйону є понад сто пам’яток живої й неживої природи світового значення. Тому основна мета проекту — сприяння сталому розвиткові  населених пунктів, краєзнавчих об’єктів на території каньйону та Дністровського ландшафтного парку.

            Але прагнемо й поліпшити бізнес-середовище в селах, зацікавити людей до підприємницької діяльності, активної співпраці між членами громади, бізнес-асоціаціями, громадськими організаціями. Власне, дуже хотіли б залучити до участі в розвитку Дністровського каньйону міжнародні програми і гранти, але для цього найперше треба створити регіональний центр розвитку сільського туризму.

            Першим кроком зв’язку з фондами, які мають досвід успішної діяльності  в сфері туризму, було інформування про наш Дністровський каньйон. Ми подали заявку на участь у програмі TASIS, а вже їхні спеціалісти, з Англії, Швеції, Шотландії, вивчаючи можливості всіх регіонів України, вибиратимуть найбільш перспективні й підготовлені місця щодо впровадження проекту. І хоч ці гранти, навіть якби вдалося їх виграти, не є бізнесовими, все ж відкрили б перед нашим краєм великі можливості. Днями ще раз будуть розглядатися обласні пілотні проекти, маємо надію, що й наш район до них потрапить.

            — Довелося багато читати про світову практику розвитку туризму. І дивуєшся, до яких видумок вдаються підприємливі іноземці, щоб завоювати туристів! Ось, наприклад, угорці пропонують діловий туризм. Виходить з новими пропозиціями Болгарія — сільський туризм, мисливські, винні, тури, хоча відомо, що ця країна славиться насамперед пляжами, морськими курортами...

            — Можу продовжити. Більше половини українських туристів приїжджають до Швейцарії взимку, але там уже думають, як залучити побільше приїжджих і влітку. Тому запроваджують нові фестивалі, культурно-розважальні та екскурсійні програми. Прокладаються нові, тематичні, маршрути, зокрема, запрошуються гості до місцевих гастрономів та винних барів. До речі, ця країна вже має свою постійну публіку, котра відвідує винні підвали, сирні та шоколадні фабрики, знайомляться із швейцарською кухнею.  А Польща щораз більше привертає увагу молоді й студентів до літнього відпочинку — очікують збільшення потоків з України. Світові прибутки від туризму ще в 2002 році склали 483 млрд доларів (без урахування транспортних затрат).

            — А що хочете і можете запропонувати туристові ви? (Признатися, мені дуже хотілося б побувати на колишньому консервному заводі в Поточищі: кажуть, там натуральних соків ще досі зберігається “неміряно”...

            — Ось бачите, і в нашому краї, крім принад Дністра, є чимало цікавого. Колекції народного одягу глушківської майстрині Галини Гафійчук, численні, давно закинуті й призабуті народні промисли — ткацтво, гончарство, а навіть культура сільськогосподарського виробництва, як у вашому прикладі з ПФГ “Поточищенське”. Ми ж виношуємо в планах організацію фольклорного фестивалю весільної музики “Дністровські ночі” на базі Чернелицького замку. Адже свого часу троє швецьких підлітків, неабияк стурбованих ніяким у сільській глибинці дозвіллям, запровадили у своєму населеному пункті рок-фестиваль. І хоча не мали ніякої підтримки, поступово зробили його найвідомішим у Швеції. Зрозуміло, приваблює він і туристів.

            Чому б, до прикладу, не зацікавити туристів нашим регіональним фестивалем “Дністрові зорі”, адже тепер він здебільшого має за глядачів самих же аматорів із сусідніх районів. А місцевого мешканця народними піснями чи танцями вже не подивуєш... Інша справа — спраглий вражень міський чи закордонний турист... Бо туризм не обов’язково має бути основним видом діяльності. Він має сприяти й розвиткові сільської території як такої. У Європі вже давно спохопилися, що невеликі населені пункти занепадають, тому стараються всілякими засобами підняти престиж глибинки. І засобами розвитку туризму — також. Крім того, спільна справа об’єднує громаду, розвиває інфраструктуру села, підтримує його автентичність.

            Ідея полягає ось у чому. Один господар, наприклад, має добрий шинок, інший — готель, третій запропонує  ремесла, ще в іншого є гарно доглянута ферма. Доводилося спостерігати, як власник одного невеликого готелю, не маючи вільних місць, тут же пропонував сусідній, до того ж рекламував заодно приватне підприємство неподалік. Словом, все робить для того, щоб якнайдовше затримати туриста на території. А завтра сусід віддячить йому тим же. А в нас як? Візьмешся  за якусь справу, а заздрісники (по-українськи) вже рахують. твої гроші. Або ж наша звичка: що я з того буду мати? Громада ж повинна добровільно, винятково у власних інтересах прибрати у “своїй оселі” — рідному селі чи місті.

            Годі чекати, що держава викладе гроші кожному на розвиток бізнесу. Та й різноманітні міжнародні фонди стимулюють всілякі добрі ініціативи громад, а не дають готові гроші. Найголовніше, щоб громада була самодостатньою в цьому плані. Наші села насамперед треба “відчухати”, “витягнути з гною”, подбати про дороги, а вже потім думати про залучення туристів.

            — І все ж, яким, крім очевидних речей, бачиться вам наступний крок?

            — Треба, щоб у кожному селі була своя родзинка. Це має бути надбанням громади. А вже проблеми влади, спеціалістів — провести маркетингове дослідження тощо. Ще хотілося б зупинитись ось на чому. Ми часто звикли працювати заштамповано. Мене дивує, до прикладу, чому гуцули у будівництві готелів, приватних садиб для сільського туризму використовують сучасні будівельні матеріали — все те, що є й у інших місцях. А де традиції давнього будівництва? Чистого, екологічно безпечного! Та ж дерев’яна хата приваблює спраглого за затишком, спокоєм працівника суперсучасного офісу значно більше. Інша справа, що гігієна, санітарні умови проживання мають бути на належному рівні.

            — Ви були учасником, окрім наших “Покутських музик”, ХІІІ міжнародної туристичної виставки у Києві. Що нового звідти привезли?

            — Найперше, зрозумів, що потрібно брати участь у всіх подібних заходах, пропагувати, показувати свої ідеї, надбання. Отоді можна сподіватися на якесь зацікавлення нашою справою.

Вела розмову Людмила СТРАЖНИК.   


Коментарів ще не додавалось!

Залишити коментар

Ім'я: 




Архів


Cічень
2018
1 2 3 4 5 6 7
8 9 10 11 12 13 14
15 16 17 18 19 20 21
22 23 24 25 26 27 28
29 30 31

РЕКЛАМА



Новини шоубізнесу від KINOafisha.ua
Загрузка...
Загрузка...
Афіша кінотеатра Сінема Сіті.

ФОТОНОВИНИ


V Мальтійський приятельський бал для людей з обмеженими фізичними можливостями

ВІДЕОНОВИНИ


У Франківську створили соціальну мережу для автомобілів
<div style="margin: 0px; padding: 0px; color: rgb(0, 0, 0); font-family: Verdana, Geneva, sans-serif; line-height: 18px;">
	Проект <a href="https://www.dexpens.com" target="_blank"><em><strong>DEXPENS</strong></em></a> франківської ІТ-компанії “Axion Web” дозволяє створити не лише власний профайл, але й для авто. </div>
<div style="margin: 0px; padding: 0px; color: rgb(0, 0, 0); font-family: Verdana, Geneva, sans-serif; line-height: 18px;">
	<a href="http://briz.if.ua/44792.htm" target="_blank"><em><strong>Детальніше тут:)</strong></em></a></div>

РОЗСИЛКА НОВИН