ПОРТРЕТ ПРОФЕСІЇ
БЛОГИ
ОПИТУВАННЯ
НАШІ ДРУЗІ |
Блог на БРІЗ
Легендарний Олекса Довбуш
22.8.2012, 12:22 (ред.)
Недаремно 24 серпня день незалежності України. Тому що саме в цей день далекого 1745 року був смертельно ранений легендарний ватажок опришків Олекса Довбуш. Народився Олекса Довбуш в 1700 році в селі Печеніжин Коломийського повіту Станіславівської губернії. Ще з дитячих літ бачив безправ’я пригніченого народу і тому все своє свідоме життя віддав боротьбі за кращу долю цих людей. Народ любив своїх месників. Про них складали пісні, казки, легенди. Так одна з легенд говорить, що коли помирав Довбуш то Карпати так заридали, земля так затряслася, що від цього земле трясіння утворились скелі – скелі Довбуша. Загін опришків на чолі з Олексою Довбушем діяв на території Гуцульщини і Покуття, іноді Поділля. Захоплене у панів майно роздавав біднякам. Проти Довбуша висилалися військові каральні експедиції. Його ім’я наганяло жах на шляхту. Вже за життя він перестав бути реальною людиною і став легендарним. Символом бойової доблесті у опришків стали топірці – « бартки», на яких вояки присягалися коли вступали до загонів. Часто в Рахові рахували награбоване майно. Звідси й походить назва населеного пункту. А золото – срібло ховали високо в горах, в місцях доступних тільки для них. Коли я був маленьким я часто говорив мамі, що коли підросту, то піду тими стежками – дорогами, де ходив Довбуш і пошукаю ті дорогоцінності. От якби я їх знайшов насправді! Я б виплатив борги за дитячу газету «Зірка», яка була набагато цікавіша, ніж деякі інші дитячі видання. Наприклад, дитячий журнал «Мульти Бульти», в якому безліч помилок і нічого повчального. Я так хочу, щоб «знов прийшла пора Цікавого пера». Цю рубрику у «Зірці» Читала дітвора. Писали ми про школу, Про радість і про біль. Листи сюди надходили Майже звідусіль. Якби знайшов Довбушеві скарби, то вже й Тарасову церкву закінчували б будувати. Моя мама знає багато цікавих легенд про Довбуша. Та коли почула, що я задумав, налякалася. І вигадала таке: що зараз землю удобрюють гноєм, а Довбуш удобрив золотом – сріблом, тому наші Карпати такі красиві. Ой поїду я у гори Там, де Довбуш наш бував, Й пошукаю теє злото, Те, що він колись ховав. Побував я у Ворохті. Кажуть: «В Косові шукай». Довго я шукав в Яремчі, Й здогадався тут, доречі, Що те злото – то мій край.
|
РЕКЛАМАФОТОНОВИНИФК «Карпати» нестандартно презентували нову форму та оголосили титульного спонсора – бренд «Львівське»
ВІДЕОНОВИНИЯку небезпеку несе генератор?
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||
РОЗСИЛКА НОВИН |