Вибір того чи іншого прийому визначається ситуацією і темою виступу. Своєчасне використання цих прийомів зробить мова цікавою і живою:

1.       риторичне питання (звертайтеся до слухачів з риторичними питаннями , це допоможе вам зберегти з ними зв'язок (наприклад , " Чи можливий був інший хід подій?"),

2.       ототожнення себе з аудиторією (наприклад: " Ми всі щодня стикаємося з цією проблемою ..."),

3.       несподіванка (використовуйте в мові невідому слухачам інформацію),

4.       експресія  (будьте експресивні під час промови, постарайтеся використовувати якомога менше штампів),

5.       гіпербола (вдавайтеся до перебільшень, щоб загострити увагу на певних проблемах. Наприклад: "Це складна за своєю структурою проблема , над рішенням якої б'ються ось уже кілька поколінь". це допоможе виявити причинно — наслідкові і умовно-слідчі взаємозв'язки подіями, процесами та поведінкою людей. Не забудьте, проте, пізніше, вже без перебільшень, чітко викласти свою позицію щодо окресленої проблеми.),

6.       провокація  (а деякий час викличте у слухачів негативну реакцію на деяку проблему , а потім запропонуйте протилежне рішення),

7.       Прогнозування(Ґрунтуючись на реальних фактах, робіть прогнози очікуваних подій, щоб підкреслити необхідні цінності орієнтації, які визначають інтереси, вимоги, побажання),

8.       Зіставлення всіх "за і проти" (як огляд познайомте слухачів зі своїми аргументами "за і проти" якої-небудь думки, заходу, концепції і тощо. Після зіставлення всіх аргументів знайдіть правильне вирішення проблеми, використовуйте при цьому контрастну аргументацію: "Проте насправді..."),

9.       Делегування можливостей ухвалювати рішення.Широко використовуйте здібності партнерів ухвалювати рішення і їх комплектність для з'ясування предмета обговорення; за рахунок постановки відповідних питань залучайте партнерів до процесу мислення; утримуйтесь від наведення власних аргументів,

10.   Апеляція до авторитету. Для підтвердження правильності власних думок посилайтеся на авторитет слухачів та авторитет науки,

11.   Співпереживання.Захоплено описуйте події, що пов'язують вас із слухачами, не уникаючи подробиць, важливих для аудиторії, і теми, змушуючи слухачів співпереживати.

12.   Внесення елементу неформальності.Враховуйте предмет мови, поведінку аудиторії, думки про власні помилки, забобони, помилки і їх наслідки. Яким чином вам вдалося уникнути одностороннього підходу до тієї або іншої проблеми? Знайдіть її нове вирішення. Це дасть змогу подолати стриманість і упередженість слухачів і змінити їхню думку на вашу користь.

13.   Драматизація.Пояснюйте наочно й захоплено, свідомо драматизуючи, щоб слухачі могли ототожнювати себе з дійовими особами і життєвою ситуацією.

14.   Пряме включення.Відмовтеся від затяжного вступу або відступів, якщо ваші партнери мають уявлення про предмет промови; одразу ж починайте з найголовнішого. Це дасть змогу виграти час для викладу суті проблеми.

15.   Гумор.Не "засушуйте'' свою мову. Наводьте смішні, парадоксальні приклади, розбавляйте оповідання веселими жартами, забавними історіями з життя людей, що оточують вас. Дайте слухачам можливість подумати та відпочити.

Це тільки кілька можливих риторичних прийомів , при використанні яких публічний виступ буде незабутнім і яскравим. Очевидно, що віртуозне володіння риторичними прийомами приходить з багаторічним досвідом , а знання основних їх видів - перший крок на цьому шляху.

Перепост з підручника "Риторика", Олійник О.Б.