В світлі останніх подій, широкого розмаху набрали «гвалтування» про люстрацію, яка, на думку тих же люстраторів, мала б покласти край корупції та фінансовим зловживанням посадових осіб. Однак, а чи в дійсності це так? Для того, щоб мати можливість ефективно боротись з коренем проблеми, треба чітко усвідомлювати причини, які призводять до її виникнення. Саме усунення причин стане головною запорукою досягнення позитивних змін у даному процесі. Для подальшого аналізу, першочергово, що хочу зробити – це відкинути фактор психологічних особливостей ряду людей, оскільки завжди були і будуть ті, які є злодіями і падкі на гроші.

Отже, що може змусити людину, яка з малку отримує правильне виховання та любов батьків, некоректним методом «залазити в карман Батьківщини», або своїх співгромадян? Як на мене, кожна людина, яка поважає себе, має честь і гідність, при належному рівні фінансового та соціального забезпечення вона не дозволить собі ризикувати власним ім’ям і втрачати власну повагу до себе зі сторони громади. Виходячи з даного твердження, ми повинні відзначити соціальну складову прояву корупційних процесів серед громади нашого міста.

Сьогодні всі масово кричать не брати і не давати хабарі. А я Вам, скажу навіть більше: в останні дні я особисто став свідком появи нового терміну, який в народі означає – «вдячність». Отже революція-революцією, а «подякувати» не забувайте. Тим не менше, повертаємось до питання рівня соціального забезпечення населення. Хочу розпочати з самих низів суспільства: з прошарку лікарів та вчителів. Лишень за останні два місяця рівень інфляції та девальвації гривні склав 25%. Курс долара вже сягнув позначки на рівні 11 гривень. Тепер скажіть мені будь ласка, яким чином дана категорія населення має виживати на зарплату в розмірі 1000-1200 грн. Що в переводі на «американські доляри» становить 80-100дол. США. В такій самій фінансові скруті знаходиться вся основна маса пенсіонерів, які і стають, досить часто, жертвами хабарництва.

А тепер шановне товариство я хочу розмежувати терміни «хабарництво» і «вдячність». Ті люди, які живуть на копійки і свідомо виконують свою роботу, чи маємо ми право звинувачувати їх в тому, що вони хабарники? Ви будете здивовані, але ні! Це не вони хабарники, а держава, яка змусила інтелігентних людей жити на межі бідності та виживання. В тому числі і ми, коли звертаємося з проблемою до тих же людей, чи можемо ми їм не «віддячити»? Також ні. Бо ми приходимо в установи, де нема жодного ні матеріального, ні технічного забезпечення і хочемо, щоб нам надавали допомогу. Виходить замкнутий круг. Чи можливий вихід з даної ситуації? Думаю, що так. Передумови ринку внесли свої зміни у сфери суспільно-соціального життя. Ми стали свідками появи приватних медичних, навчальних та інших установ, де ніхто і нікому не дає хабарі. Прикро, але наразі такі сервіси є малодоступні, знову ж таки, через низький рівень соціального забезпечення. Громадо, більшість з нас виросла в країні, яка нічого і ніколи нам не давала, а лиш відбирала. Починаючи від освіти, ми платимо за вступ в університет, ми даємо хабар за те, щоб нас прийняли на роботу, ми віддаємо останнє банкам, які через кредити і дії влади доводять нас до зубожіння. Ми все життя комусь винні і боремося за власне існування. Саме такий стан речей , досить часто, вбиває в людях гідність і змушує їх вдаватись до «низьких вчинків».

Для того, щоб вийти з даної ситуації замало буде того, щоб просто самому змінитися. Хоча, в індивідуальних випадках-це дасть максимальний результат. Важливо, щоб первинні зміни відбулися в самій державі і владі, яка її представляє. Шляхи виходу прості – це гідний рівень заробітної плати і жорсткість закону, який буде карати морально слабких. До поки ми будемо жити цифрами статистики, дивлячись на розмір середньої заробітної плати і не розуміти, що на 90% складової даного показника впливають доходи 5% тієї частини населення України, яка має у своїх активах 90% всього існуючого майна. Доти ми будемо мати злиденних лікарів, чиновників, міліціонерів та педагогів, які будуть на 100% вмотивовані піддаватись впливам корупції та «вдячності». Проте, все ж таки, хочу піддати жорсткій критиці явища корупції та хабарництва в органах влади та місцевого самоврядування, які, в основному, викликані зажерливістю та вседозволеністю.

Саме слабкість Закону та корумпованість всіх силових структур, в даному випадку,сприяють тому, що вони «миють один одному руку». Саме таким товаришам варто сказати ганьба і піддавати люстрації. Як не прикро, але в основах хабарництва, досить часто, лежать і політичні передумови. Узурпованість владних структур, тими чи іншими політичними силами, за умови слабкої, або «фрагментарної опозиції», створює всі передумови для активного розвитку та наростання проявів корупції, хабарництва, здирництва та казнокрадства. Отже, саме по цій причині, вся кадрова політика держави має базуватись на принципах професіоналізму, трудового досвіду та чистоти морального сумління її представників.