Намагатись бути справедливим арбітром, зовсім не знаючи футбольних правил (знати лише, що "гол"-це м'яч в воротах).
Стати супер водієм в «гонках» вечірнім містом, під вигуки "мам, швидше" - намагатись втекти від «метеоритів» і «астероїдів», якими є фари зустрічних машин.

Знати (майже) напам’ять назви перших 60 доісторичних ящурів із книжки, ніяковіючи під сердите «ну-мааам-як-називається-оцей-динозаврик», істерично намагаючись згадати назву. Здогадатись, що відповідь неправильна: «ні, мам, це не тиранозавр (єдиний кого вдалось запам’ятати мамі), це насправді паразауролоф».

Пишатись тим, що все ж вдалось запам’ятати , чим відрізняється Донателло від Мікеланджело, не перестаючи захоплюватись іменами черепашок, які названі на честь відомих митців епохи Відродження.
В магазині іграшок одразу впевнено вирушати до полиць ЛЕГО, вишукуючи трансформерів , які на перший погляд ну нічим не відрізняються. Але ж я знаю, що це не так! (я навіть знаю, де «злий» а де «добрий»!)

"Не любити" рожевий. Просто заради солідарності. Насправді, робити вигляд, що рожевий не подобається.

Вчитись грати в шахи. Вірніше, навчитись правильно розкладати їх на дошці. З тріском програти, здивовано дивитись то на дошку, то на усміхнену мордашку, що, посміхаючись на всі свої двадцять молочних зубів, переможно констатує: "Мат!".
Розуміти, що це татова школа.

Піддаватись, перевтілюватись, фантазувати, урочисто вигукувати «та-дам», добудувавши будинок із кубиків. Купувати штани і сорочки, що виглядають майже як дорослі, але такого маленького розміру.
Зранку винувато дивитись на сусідку, що живе поверхом нижче (тому що напередодні були лицарські бої). Все ж привітатись. (відповіла, хуух)

Захоплюватись, як вправно ВОНИ паркують веломобільчики, заїжджаючи заднім ходом на паркінг.
Знайти в ліжку (власному ліжку!) іграшкового павука. Зеленого, такого що світиться. І не здивуватись. Знати, що це ВОНИ його туди підклали.

Посміхнутись, сховати павука (а що-хай тепер шукають) і мати ще один привід впевнитись, що бути мамою двох синів- це круто.
Тому що хлопці-це хлопці.
І з ними по-хлопчачому весело)
Далі буде..)