Городенківці про сланцевий газ: за і проти
20 Серпня 2013 p.
Минулого тижня відбулося спільне засідання президії та комісії Городенківської районної ради, на якому висловлювалися різні думки з приводу дозволу на геологічну розвідку родовища сланцевого газу в селах Слобідка, Острівець та Чортовець.
Голова об’єднання демократичних сил «Правиця» Іван Григорчук: «Ми — не вороги нашої держави, тому скерували звернення до сесії обласної ради, де виклали свою позицію й аргументовано довели, що сланцевого газу розробляти в районі не потрібно. Ми в нашому зверненні чітко виклали свої вимоги щодо дотримання екологічних норм на теренах нашого краю. Коли ми стали збирати матеріали та побачили протести в США, Польщі, Болгарії, то зрозуміли, що вони, громади, не можуть нічого зробити, коли стається якась біда. Бо компанії, що розробляє родовища сланцевого газу, надали такі права, що вона веде себе на територіях, як окупант, бо вона заробить гроші, які заберуть олігархи. А що ми отримаємо взамін, наші покоління? Якою ціною? Ми віримо, що розказане професором Олександром Петровським (професор ІФНТУНГ Олександр Петровський був присутній на засіданні — Л. С.) щодо безпечності розробки родовищ сланцевого газу теоретично й справді так. А як на практиці? Ми розділяємо турботи нашого уряду щодо економічної безпеки України та її енергетичної незалежності. Ми вам вдячні, що хочете зробити добру справу. А що буде далі? Ми зібрали «Правицю» і прийняли рішення рекомендувати Городенківській районній раді не надавати дозволу на розробку родовищ сланцевого газу на території краю й жодним чином не допускати цю фірму до району. Готуємо відповідного листа й відправляємо своє звернення до Президента, Уряду, Верховної Ради. Поки нема безпечних методів видобутку сланцевого газу, треба заборонити їй працювати на теренах краю».
Директор Чортовецької ЗОШ І — ІІІ ст. Василь Букатюк: «Як громада вирішить, так і буде. Але потрібно, щоби люди мали реальну інформацію про користь від проекту та реальні загрози».
Депутат Городенківської районої ради Олександр Бойчук: «Іноземна компанія хоче заробити гроші, це зрозуміло. Але треба врахувати те, що іноземні компанії працюють за своїми законами. У цієї потужної фірми, яка має намір розробляти родовища сланцевого газу, є маса юристів, які досконало вивчили дірки в нашому законодавстві, і, хто знає, чи ті зароблені гроші працюватимуть на Україну, чи бодай невелика частка залишиться в районі. Ми можемо заробляти й на нашій родючій землі. Взяти хоча б те, як останнім часом великотоннажний транспорт експлуатує наші дороги. Чи сплачують вони адекватно за це? Чи сільгоспвиробники, експлуатуючи землю й заробляючи на ній мільйони, віддають відповідні суми на розвиток громад? Адже грунти нищаться, й що невдовзі зостанеться власникам паїв? Вийшло так, що ми вже пустили інвесторів на землю. Так само все наче гарно виглядає, що буде дешевий газ для населення. Але ж Україна видобуває природний газ, то чому ми не бачимо того дешевого палива? Чомусь компанія не хоче видобувати великі поклади сланцевого газу у себе, в США, а йде до нас. Тут виникає надто багато запитань».
Чортовецький сільський голова Теодор Оробець: «Моя думка така. Громада має зробити свої висновки, але насамперед фахівці мають провести роз’яснювальну роботу. А я спиратимусь на думку мешканців села».
Острівецький сільський голова Михайло Юрчишин: «Щоби приймати якесь рішення, потрібна обізнаність. У кожного своя правда. Обіцянки — цяцянки, але маємо знати всі ризики, з громадою обговорити всі ці питання, і як люди вирішать — так і буде».
Слобідський сільський голова Михайло Тарновецький: «Підтримую думку, що є й позитиви, є й мінуси у вирішенні цього питання. Треба добре зважити, що важливіше: чи здоров’я населення, чи дешевший газ».
Професор Василь Шендеровський: «Хоч один закон у нашій державі виконується? До кого апелювати, якщо будуть порушення й цих домовленостей (щодо угоди про видобуток сланцевого газу — Л. С.)? У проекті хтось зацікавлений, про це можна здогадуватися. Які технології у японців? І сталася аварія на атомній станції. Хто дасть гарантії, що через п’ятдесят років буде із землею під родовищами? Нині вода стає продуктом торгівлі між державами. Яка в нас вода, і скільки питної? Може, нам краще ті кошти вкласти в розвиток Карпат, збереження чистої води? Не думайте, що через пів століття іноземна компанія дбатиме за нашу землю. Ви говорите за Шебелинку (розроблене ще за Польщі родовище природного газу). Хто ним користувався? Всі, лише не Україна. Ви опиралися на угоду? Чи вона доступна для загалу, чи справді ця угода є виважено складена? Чи видрукувана в Інтернеті угода дійсно відповідає справжній? Треба розв’язувати проблеми навчання дітей на державному рівні. Де вони після здобуття освіти дінуться? Проект — ефемерний, ніхто не скаже, скільки коштів піде Україні, які наслідки. Чи є такі дослідження, які мали би супроводжувати цей проект, його підписання? Є чимало проблем в Україні більш першочергових, якими треба займатися державі, уряду».
Колишній начальник районного газового управління Іван Курганевич: «Просто так сказати не можна про користь проекту. Коли вибирали майданчик для видобутку сланцевого газу, мала бути Донеччина й Харківщина. Але чомусь там відхрестилися. Екологи проти сланцевого газу. Громадські слухання мають бути з мешканцями нашого краю, але треба ретельно вивчити проблему. Нині має бути актуальною проблема енергозбереження. На всіх рівнях. Це дасть економію газу на мільйони гривень. Населення міста нині практично користується автономним опаленням, а бюджетні установи не переходять, витрачаючи величезні кошти на застарілі технології. Питання треба зняти з повістки дня й обрати делегацію на сесію обласної ради із транспарантами, що Прикарпаттю сланцевого газу не потрібно».
Голова Городенківської райдержадміністрації Іван Мороз: «Хочу сказати, що таких фільмів про начебто шкоду видобутку сланцевого газу є чимало в Інтернеті. Але ми не бачили конкретно про якусь катастрофу. Присутні більше довіряють фільму з перекладом, а не фахівцю. Чи потрібний сланцевий газ нашому краю? Не має наш край великих ресурсів. Усі землекористувачі, які прийшли на наші землі, зареєстровані в районі. Але ці сільгосппідприємства не можуть дати такої великої кількості робочих місць, як потрібно. Нині ми власними зусиллями заробляємо лише двадцять відсотків до потрібного району. Туризм, розвиток овочівництва може додати якусь частку, але в усьому світі левову частку місцевих бюджетів наповнюють завдяки промисловому виробництву. Ось у Швейцарії, поруч із розвитком туризму, повним ходом працюють промислові підприємства. Згадувана угода розглядалася на сесії обласної ради, виставлена на сайті. Там було запропоновано створити робочу групу, до якої ввійшло чимало фахівців. Усе йде так, як повинно бути за законом. Якщо ж глобальніше, то вуглеводні — вичерпні ресурси на планеті. Треба шукати альтернативні джерела енергії. Сланцевий газ якраз і є такою можливістю. Якщо ми перейдемо на ефективну енергетику, то тоді цих вуглеводнів, закопаних у землі, не буде потрібно. Тож треба використовувати шанс, щоб і заробити для держави кошти, й отримати дешевший газ, а не думати, як закупити в Європі дешевший російський природний газ чи кланятися Росії. Має бути збалансований підхід, приймати рішення, не спираючись на дані з Інтернет-видань, а опираючись на думку фахівців.
Людмила СТРАЖНИК для БРІЗ
|