Колись я малим вивчав мову, читаючи назви крамниць мого міста. Ми ходили з батьками, я зупинявся біля кожної і - спочатку по буквах, згодом по складах - читав. Батькам не завжди вистачало на те часу, але вони терпляче чекали. Дитина ж пізнає прекрасне - вивчає мову. Шукає знайомі літери, як злісно пожартував би хтось сьогодні.
Сьогодні злісно жартують ті, хто придумує назви своїх крамниць. Якщо діти й далі вивчають так мову, то мені шкода і тих дітей, і тих батьків. Бо моїм не було важко пояснити, що таке Електротехніка чи Каштан, Берізка або Черемшина.
Аби пояснити дітям деякі сучасні назви, треба вдаватися до специфічних словників... Дуже специфічних. Або мати специфічний досвід.
Фраєр — це жаргонне слово одеської говірки, основним значенням якого є людина, що не має жодного стосунку до блатного світу, «чужий» в кримінальному середовищі. Також цим словом в колах близьких до кримінального світу можуть означати (зневажливо) будь-яку модно одягнену людину, а також потенційну жертву злочину, недосвідчену, наївну людину. Поза блатним жаргоном, наприклад підприємці 90-х, могли назвати фраєром людину, що видає себе не за того, ким вона є. Також є український варіант — фраїр, що виникло, очевидно, під впливом німецької та ідиш і означеє "жених". Зустрічається в західноукраїнському діалекті української мови і в українських народних піснях.
Фіфочка — (прост. зневажливе). Жінка, дівчина, яка звертає на себе увагу своєю зовнішністю, вбранням, поведінкою. Тлумачний словник Ожегова. С.І.....
НовиниАкціїРекламаПро насКонтакти
