Минулого четверга був у справах біля лісу неподалік від Радчі і так чогось закортіло пройтися березняком, мабудь навіяли спогади про минулорічний багаті грибні улови. Чесно кажучи, надії на якусь знахідку було мало, бо посуха та,  за досвідом, і зарано для грибів.

Однак, наперекір усьому, прямо на перших кроках  знайшов красеня  підберезника, а потім  - ще два. І що дивно: нечервачливі, тільки білочкою надгрижені.

Так, що всіх вітаю з відкриттям «тихого полювання»

А гриби досить таки смакували як приправа до гречаної каші.

Для допитливих хочу привести витяг з довідника «Гриби Карпат»(С.П.Вассер):

«…Гриби містять якісний білок, який засвоюється організмом на 70-80%...У 1 кг сушених грибів таких білків у 2 рази більше ніж у яловичині, і у 3 білише ніж у рибі. Оцінюючи харчову цінність грибів слід враховувати не тільки значення цих білків, але й вільних амінокислот. Саме вони у поєднанні з екстрактивними та специфічними ароматичними речовинами зумовлюють стимуляцію секреторної діяльності в організмі людини.»

 Мабудь цим можно пояснити  такі несподівані та дивні для нашого брата вчинки гостя з Італії, якого  декілька років тому взяв у гори «на гриби». І цей поважний чоловік став на коліна біля  першого знайденого мною біленького грибочка, почистив і з словами  «Унге, беніссімо» згриз його сирим. Те саме було і з другим , і з третім.  Неможливо передати подив москвичів, які теж були в компанії.  Правда потім він і з неменшим захопленням їв і підсмажені на решітці гриби та стейки під нашу рідну, яку він чомусь називав  «грапою».

Так, що, друзі,  гриби пішли!     І нехай вам щастить!